Добропільська районна державна адміністрація забезпечує: Виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; Законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; Підготовку та виконання відповідних бюджетів; Звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; Взаємодію з органами місцевого самоврядування; Реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

До відома сільгоспвиробників



                         Вирощуємо нут на  українських ланах

Нут –«турецький горох», зернобобова культура. Рослина може бути заввишки 20-50 см з маленьким перистим листям з обох боків стебла. Плоди (боби) нуту мають діаметр від 0,5 до 1,5 см і є харчовим продуктом. В одному стручку міститься 2-3 горошини. Квітки нуту мають біле або червоно-синє забарвлення.
Існує два типи нуту
Desi - у нього маленьке, темне насіння і груба оболонка (переважає на індійському субконтиненті, в Ефіопії, Мексиці, Ірані); Desi також відомий як Бенгальський горох або chana. Нут Desi корисний для людей з проблемами цукру крові. 
Kabuli - велике насіння світлого кольору з гладкою оболонкою (в основному вирощується на півдні Європи, в північній Африці, Афганістані та Індії). З 18 століття є найвідомішим і найпопулярнішим видом нуту. Це найбільш посухостійка зернобобова культура, яка відрізняється стійкістю до більшості хвороб і шкідників, до яких значною мірою сприйнятливі інші культури родини бобових.
Цінність нуту
Вміст білка в насінні нуту залежно від сорту варіюється від 20,1% до 32,4%. Хоча білка в нуті небагато, менше ніж в решті бобів, але його якість і легка засвоюваність, а також насиченість найважливішими амінокислотами у нуту найвищі. Нут є також перспективним джерелом макро- і мікроелементів, містить: 50-60% вуглеводів (легкозасвоюваних вуглеводів), до 7% жирів (залежно від сорту цей показник варіюється), розчинні і нерозчинні харчові волокна. Розчинні волокна допомагають виводити з організму «шкідливий» холестерин, а нерозчинні - сприяють виведенню шкідливих речовин із кишечника.
Використання нуту
У зонах вирощування нуту його широко використовують для продовольчих і кормових цілей, а також як сировину для консервної і харчової промисловості. Основне призначення цієї культури - продовольче. 
Насіння нуту споживають зазвичай у вареному і смаженому вигляді як ласощі, а також для приготування супів, других страв, гарнірів, пиріжків і національних страв. Зі смаженого подрібненого насіння готують брикети в суміші з родзинками, насінням кунжуту або волоським горіхом. 
Нут використовують і при виготовленні консервів, які характеризуються високою поживністю і добрими смаковими якостями. 
Додавання нутового борошна(10-20%) до пшеничного при випіканні хліба і виготовленні кондитерських і макаронних виробів підвищує поживність та смакові властивості продуктів. Із борошна нуту в чистому вигляді або суміші з молочним порошком готують поживну кашу для дітей. 
Темнозабарвлене насіння нуту, що вирізняється підвищеним вмістом білка, широко застосовується у тваринництві як корм (1 ц зерна нуту містить 122 кормові одиниці і 19 кг перетравного білка). У раціоні з іншими кормами його використовують для годівлі різних тварин, особливо для свиней і птиці. У корм додают цілісне і роздроблене насіння, а також нутове борошно. Також їх застосовують як добавку до грубих кормів. Ціле насіння нуту дають споживати тваринам у вареному або запареному вигляді. У кормових раціонах птиці нут використовують як білковий концентрат замість рибного борошна.
У фазі формування зерна зелена маса нуту по кормових цінностях наближається до концентрованого корму, і в цій фазі вона охоче поїдається свинями і вівцями.
Біологія
Нут - теплолюбна і посухостійка культура. Найбільш сприятлива температура для проростання насіння - +6-8oС, мінімальна - +3-40С. Особливо він потребує тепла в період плодоутворення, добре переносить високі температури. В той же час нут є морозостійкою культурою. Сходи його витримують заморозки до -5-60С, а дорослі рослини можуть пережити осінні заморозки до -80С. 
Маючи високу посухостійкість, нут може давати добрі та стійкі врожаї у посушливих районах. Погано переносить надмірне зволоження і в дощові роки уражується грибними хворобами (аскохітоз і фузаріоз).  
Насінню нуту для набухання необхідно більше води, ніж того потребують решта зернобобових культур. У подальшому нут легко витримує як грунтову, так і повітряну засуху завдяки потужній кореневій системі й економному витрачанню вологи. 
До грунтів нут не вимогливий. Він добре проростає на чорноземах, дає досить непогані урожаї і на інших грунтах.
Місце в сівозміні
Включення нуту в сівозміну дозволяє збагатити грунт азотом, після збирання цієї культури на кожному гектарі залишається до 50 кг азоту.  Нут не ви­баг­ли­вий до по­пе­ред­ни­ка, йо­го мож­на сіяти після ку­ку­руд­зи на си­лос, льо­ну, ріпа­ку, але найбільшу вро­жайність рослини от­ри­му­ють після зер­но­вих куль­тур. Го­ло­вна умо­ва щодо посіву ну­ту — слаб­ка засміченість і відсутність ба­га­торічних ко­ре­не­вищ­них і дво­доль­них бур’янів на полі. Своєю чер­гою, нут є відмінним по­пе­ред­ни­ком для більшості сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Уро­жайність ози­мої пше­ниці після ну­ту та­ка сама, як і після чор­но­го па­ру, а подекуди на­­віть пе­ре­ви­щує її. Нут ра­но звільняє по­ле й то­му ство­рює спри­ят­ливі умо­ви для підго­тов­ки ґрун­ту та на­ко­пи­чен­ня во­ло­ги. Найбільш раціональ­но та еко­номічно вигідно розміщу­ва­ти нут у лан­цю­гу сівозміни ози­ма пше­ни­ця (ячмінь) — нут — ози­ма пше­ни­ця.По­втор­но ви­ро­щу­ва­ти нут на ста­ро­му місці мож­на через чо­ти­ри-п’ять років.
Агротехніка
      Обробіток грунту. Тра­диційний об­робіток ґрун­ту під нут — зви­чай­ний для ранніх ярих куль­тур: од­не-два дис­ку­ван­ня по­пе­ред­ни­ка, гли­бо­ка оран­ка, вирівню­ван­ня зя­бу во­се­ни й ран­нь­о­вес­ня­не за­крит­тя во­ло­ги.
Нут висіва­ють ран­нь­ою вес­ною й ча­с для вирівню­ван­ня зя­бу обмежений, тому цей захід слід ви­ко­на­ти во­се­ни, що збе­ре­же ґрун­то­ву во­ло­гу. Тоді на­весні до­с­тат­ньо про­ве­с­ти од­не бо­ро­ну­ван­ня та пе­ред­посівну куль­ти­вацію.
Ос­таннім ча­сом ба­га­то сільсько­го­с­по­дарсь­ких ви­роб­ників пе­ре­хо­дять до мінімаль­но­го або ну­ль­о­во­го об­робітку ґрун­ту. І ви­ро­щу­ван­ня ну­ту са­ме за та­ких спо­собів об­робітку дає най­кращі ре­зуль­та­ти. Го­ло­вне тут — заміна гли­бо­кої оран­ки ґрун­ту гли­бо­ким дис­ку­ван­ням або гли­бо­ким роз­пу­шу­ван­ням ґрун­ту за мінімаль­но­го об­робітку або сфор­мо­ваної сівозміни ну­ль­о­во­го об­робітку.
Посів. Од­ним із найваж­ли­віших пи­тань у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ну­ту є стро­ки  сівби. Нут має ви­со­кий рівень хо­ло­достійкості, насіння по­чи­нає про­ро­ста­ти за темпе­ра­ту­ри 2…3°С, схо­ди з’яв­ля­ють­ся на 20–25-ту до­бу, а за під­ви­щен­ня тем­пе­рату­ри до 12…14°С — вже че­рез сім–дев'ять днів.
Нут мож­на сіяти як зви­чай­ним ряд­ко­вим (15 см), що ре­ко­мен­до­ва­но на чи­с­тих по­лях, так і стрічко­вим (45 + 15 см) або ши­ро­ко­ряд­ним спо­со­ба­ми (45, 60 чи 70 см). Ши­ро­ко­ряд­ним посівам надають пе­ре­ва­гу і під час ви­ро­щу­ван­ня ну­ту за еко­логічними схе­ма­ми, тоб­то без за­сто­су­ван­ня хімічних за­собів за­хи­с­ту. За та­кого способу висіву приґрун­то­вий шар має кра­ще провітрю­ван­ня, та­ким чи­ном погіршу­ються умо­ви для роз­вит­ку гриб­них хво­роб. 
Від об­ра­но­го спо­со­бу сівби за­ле­жить і нор­ма висіву насіння. Так, за ряд­­­ко­во­го спо­со­бу в Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни ре­ко­мен­ду­ють 500–550 тис./га схо­жих насінин (8–9 насінин/п. м), за стрічко­во­го — 400–450 тис./га (13–14 насінин/п. м), а за ши­ро­ко­ряд­но­го — 300–350 тис./га (16–18 насінин/п. м). Перед сівбою насіння протруюють фундазолом (2-3 кг/т) і обробляють ризоторфіном або нітрагіном. У кож­но­му гос­по­дарстві вар­то сія­ти два-три сор­ти нуту з різною три­ва­­лістю ве­ге­таційно­го періоду та ре­ак­цією на зовнішні стре­си.        
Догляд. При посіві в суху погоду доцільно грунт прикочувати, а у разі утворення кірки - боронувати. Надалі здійснюють міжрядні розпушення, прополювання. Спочатку нут через повільне проростання сильно пригнічується бур'янами, тому перше прополювання зазвичай проводять майже одразу після появи сходів. Механізований обробіток і прополку практикують не менше двох разів до зімкнення рядків. Своєчас­не та якісне про­ве­ден­ня бо­ро­ну­ван­ня зни­щує до 90% про­ростків од­норічних бур’янів.
Удобрення. Урожай значною мірою підвищується при внесенні на чорноземах фосфорних добрив: на легких дерново-підзолистих грунтах - калійних, а на бідних - азотних. За­­стосування фо­с­фор­но-калійних до­б­рив під ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту знач­но збільшує вро­жайність цієї куль­ту­ри. Ек­­­с­пе­ри­мен­та­ль­но до­ве­де­но, що еко­номічно вигід­ніша до­за Р30–60 і К45–60 кг/га д. р. за­леж­но від ро­дю­чості ґрун­ту.
Збирання. Збирають нут, коли більшість бобів пожовтіє, а насіння у них стане твердим. Дружне дозрівання зерна нуту на всій рослині дозволяє збирати його прямим комбайнуванням. Затримки зі збиранням не критичні, позаяк при перестоюванні на корені нут не вилягає і не обсипається. Порівняно високе прикріплення нижніх бобів (близько 20 см) дозволяє без особливих проблем, які зазвичай властиві сої, збирати весь урожай без втрат.Після збирання нуту є ще достатньо часу для якісної підготовки грунту під посів озимих культур та накопичення вологи. Пожнивних залишків залишається мало.
Сорти. У реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, занесені такі сорти нуту:  селекції Селекційно генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства і сортовивчення (Розанна, Пам'ять, Антей, Пегас, Тріумф, Буджак),  Луганського інституту АПВ (Фагот, Добробут).
Нут - це фактично єдина бобова культура, яка дає сталі високі врожаї в засушливих та спекотних умовах. Разом із тим, добре реагує на зрошення. Найсприятливішими для вирощування є південно-східні регіони України. У Товаристві споживачів і виробників бобових підрахували, що зараз ціни на нут дуже вигідні. Фермери, які зібрали з 1 га 15-17ц нуту, отримали рентабельність на рівні 150-200%. Витрати на 1 га нуту складають від 9 до 10,5 тис. грн, а середня ціна — 18 тис. грн за тонну. 
Продовольче насіння нуту може поставлятися на експорт. Потенційними споживачами його у великих обсягах є країни Близького Сходу, Алжиру, Індії, Пакистану тощо, для яких ця культура вважається традиційним продуктом споживання.

Інформаційний матеріал Юрія НОСЕНКАканд. с.-г. Наук НААН України


Основні умови проведення ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація України» закупівель озимих зернових культур майбутнього врожаю 2018 року.
Реалізація даної програми передбачає закупівлю 300 тис. тонн пшениці та 200 тис. тонн ячменю майбутнього врожаю.
Основні умови проведення закупівлі зерна майбутнього врожаю:
■ Товар: озимі пшениця та ячмінь 3-го класу.
■ Рекомендована мінімальна партія товару: 100,00 (сто) метричних тонн.
■ Умови поставки: філія ПАТ «ДПЗКУ» або інший зерновий склад.
■ Термін поставки: до 01 вересня 2018 року.
■ Попередня оплата: 3 000,00 (три тисячі) гривень з урахуванням ПДВ (жовтень - грудень 2017 року).
■ Відсоток за користування коштами: 12,5 % річних (у разі поставки товару па філії ПАТ «ДПЗКУ») та 14,0 % річних (у разі поставки товару на зернові склади, що не належать ПАТ «ДПЗКУ»).
■ Остаточний розрахунок: здійснюється після поставки на зерновий склад всієї партії законтрактованого зерна (липень - вересень 2018 року).
Сума доплати (далі - СД) з урахуванням ПДВ визначається за формулою:
СД = (( ЦІНА пост на елеватор/КУРС2 - ПО /КУРС1) х КУРС2 - К х N) х кількість товару.
ПО - сума попередньої оплати за 1 тонну Товару з ПДВ.
КУРС1 - курс долару США до української гривні (офіційний курс гривні) на дату здійснення попередньої оплати та оприлюднений в Інтернет на сайті htth://www.bank.gov.ua.
Якщо при здійснення остаточного розрахунку КУРС2 < КУРС1 тоді КУРС2 = КУРС1.
ЦІНА пост на елеватор - ціна в гривні, що склалася на момент поставки товару на умовах ЕХW - відповідної філії ПАТ «ДПЗКУ», зернового складу.
КУРС2 - курс долару США до української гривні (офіційний курс гривні) на дату здійснення поставки Товару та оприлюднений в Інтернет на сайті htth://www.bank.gov.ua.
К -коефіцієнт зменшення ціни за кожен день з дати вчинення попередньої оплати до дати здійснення поставки товару, який дорівнює ПО*0,0343/100 (у разі поставки Товару на філії ПАТ «ДПЗКУ») та ПО*0,0384/100 (у разі поставки Товару на зернові склади, що не належать ПАТ «ДПЗКУ»).
N – кількість днів з дати вчинення попередньої оплати до дати здійснення поставки товару.
Перелік страхових компаній з якими співпрацюємо: ПАТ «СК «ПЗУ Україна»,
ПАТ «СК «ІНГО Україна», ПАТ «СК «Універсальна», ПрАТ «УАСК АСКА» та
АТ «СК «АХА Страхування».



Переваги сільськогосподарської кооперації
Сільськогосподарські кооперативи (також відомі як фермерські) - це підприємства, де фермери об'єднують свої ресурси у певних сферах діяльності.
Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів - виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями.
 Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є власниками сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами - виробниками сільськогосподарської продукції. Власниками сільськогосподарської продукції, яка заготовляється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени.
 Засновниками та членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути виробники сільськогосподарської продукції - юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу.
Засновники сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу після його державної реєстрації набувають статусу членів кооперативу.
 Фізичні або юридичні особи можуть бути членами кількох сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, різних за видами діяльності.
    Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи надають своїм членам й інші послуги, зокрема технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, бухгалтерського обліку і аудиту, науково-консультаційного обслуговування.
Фінансовим результатом господарської діяльності (чистим доходом) кооперативу є різниця між доходами кооперативу від господарської діяльності та витратами на її провадження.
        Економічні вигоди – це потужний, але не єдиний стимул для формування кооператива. Важливою перевагою сільськогосподарської кооперації є те, що вони управляються самими селянами. Це гарантує, що вигоду від діяльності підприємства отримують саме селяни (через знижки або кооперативні виплати), а не акціонери підприємства.



                           СФГ -нова форма господарювання

    Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.
      Це передбачено Законом "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств", який сьогодні прийнято в цілому.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець. Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. Згідно з Законом фермерське господарство без статусу юрособи організовується на основі діяльності фізособи – підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа – підприємець та члени її сім’ї.
     Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою – підприємцем самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору про створення сімейного фермерського господарства. Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається членами однієї сім’ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Головою такого сімейного фермерського господарства є член сім’ї, зареєстрований як фізособа – підприємець і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства.
      Залучення сімейним фермерським господарством інших громадян може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.
     Зауважимо, фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.
     Фермерським господарствам зі статусом сімейних фермерських господарств надається додаткова державна підтримка у порядку, передбаченому Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України».

            Гранти для внутрішньо переміщених осіб та жителів Донецькоїобласті.
Міжнародна організація з міграції (МОМ) –


       МОМ залучатиме внутрішньо переміщених осіб (ВПО)              ід 18 до 60 років) і представників приймаючих громад до участі в проекті. Ця ініціатива буде спрямована як на осіб без попереднього досвіду підприємницької діяльності, але спроможних створити життєздатний і економічно обґрунтований план самозайнятості, так і на вже чинні малі та мікропідприємства, що могли раніше отримувати незначну фінансову підтримку, але потребують додаткових ресурсів для розвитку. Після попереднього відбору для бенефіціарів проекту МОМ організовуватиме тренінги з фінансового менеджменту, підприємницького права, бухгалтерського обліку, маркетингу та створення бізнес-планів. Після затвердження успішних бізнес-планів бенефіціари отримуватимуть гранти у негрошовій формі у відповідності до однієї з таких категорій: гранти на самозайнятість – до 650 єврогранти для мікро-бізнесу – до 2 500 євро, та гранти на розвиток – до 5 000 євро – для чинних підприємств, власниками яких є ВПО або члени приймаючих громад, які раніше вже могли отримати грантове фінансування і демонструють значний потенціал розвитку.

            Данська Рада у справах Біженців   

Данська Рада у справах Біженців    програма, спрямована на підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та осіб, що постраждали від конфлікту в Україні, які потребують допомоги для початку нового та відновлення або розширення існуючого бізнесу.
Головна ціль програми: надання можливостей для відновлення/стабілізації джерела коштів для існування та досягнення довгострокових рішень для ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту в Україні, шляхом надання благодійної допомоги на початок нового та відновлення або розширення існуючого власного мікробізнесу.
Програма передбачає надання 600 бізнес-грантів у розмірі від 300 до 1000 доларів США, в залежності від індивідуальних потреб, на початок нового та відновлення або розширення існуючого бізнесу (гроші будуть спрямовані на банківський рахунок особи в українській валюті за курсом, актуальним на дату перерахування). Бізнес-гранти будуть надані учасникам проекту за умови успішного захисту власної бізнес-ідеї.
Критерії відбору учасників програми:
1) Життєздатність та реалістичність бізнес ідеї, розуміння заявником схеми її реалізації.
2) Наявність досвіду ведення бізнесу у заявника.
3) Актуальність і збалансованість бюджету бізнес-ідеї.
4) Особлива перевага буде надаватися заявникам, сім'ї яких мають соціальну або фінансову вразливість.

                             Данська Рада у справах Біженців 

Головна ціль програми: створення нових робочих місць для ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту, через інвестиційний вклад в розширення існуючого бізнесу.
Учасники програми: Суб'єкти малого та середнього бізнесу Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
Програма передбачає створення принаймні 250 нових робочих місць для ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту в Україні. В рамках цього компоненту будуть надані бізнес-гранти для розширення бізнесу та створення нових робочих місць, в розмірі від 2000 до 10000 доларів США.
 Умови отримання гранту:
1) Діючий рентабельний бізнес, який планує розширення.
2) Детальний бізнес-план з особливою увагою на створення та підтримання нових робочих місць для ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту в Україні.
3) Інвестування з боку заявника в плановане розширення свого бізнесу не менше 50% від суми гранту.
4) Створення одного та більше робочих місць для ВПО та осіб, які постраждали від конфлікту в Україні, укладення з новими працівниками трудових договорів на термін не менше 12 місяців. Сумарна річна заробітна плата всіх працевлаштованих на нові робочі місця осіб повинна перевищувати суму отриманого гранту.
Отримання гранту передбачає укладення грантової угоди між Данською Радою у справах Біженців і грантоотримувачем. При отриманні гранту грантоотримувач буде зобов'язаний сплатити всі податки згідно з чинним законодавством України.

Гранти від проекту USAID
«Підтримка аграрного та сільського розвитку» на 2017 рік


З метою розширення ринків збуту та збільшення доданої вартості продукції МСП та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів району (міста) інформуємо про  грантів в рамках проекту USAID «Підтримка аграрного та сільського розвитку». Зацікавлені підприємства можуть надсилати концепції проектів для інвестування діяльності, спрямованої на збільшення доданої вартості у плодоовочевому та м’ясо-молочному секторах, впровадження нових технологій переробки та після врожайної обробки продукції, впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності сільськогосподарської продукції, розширення ринків її збуту.
          Гранти за цією програмою надаватимуться:
-        малим і середнім підприємствам і підприємцям;
-        виробникам сільськогосподарської продукції (МСП);
-        сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам (СОК) та її об’єднанням;
-       малим і середнім підприємствам (МСП) в сфері агропромислового сектору (переробка, логістика, збут, тощо);
-        галузевим сільськогосподарським асоціаціям.
Проект «Агросільрозвиток» планує надати протягом 2017 року приблизно 30 млн. гривень в рамках цього Річного програмного запиту (APS) через 25 запланованих грантів. Очікується, що сума кожної грантової угоди може коливатися в межах від 650 тис.грн. до 3 млн.грн., але кінцева сума залежатиме від грантової діяльності та остаточних переговорів і може виходити за межі цього діапазону. Очікується, що термін дії будь-якої грантової угоди за даним запитом не перевищуватиме 12 місяців. Заявки на гранти за даним запитом приймаються до 27 грудня 2017 року та розглядатимуться по мірі надходження.

Грант «Людина в біді» для переселенців і жителів Донецької області. Розмір - від $ 250 до $ 1000
Мета проекту: надати допомогу у відновленні джерела коштів для існування особам, які мають досвід і / або навички в діяльності, яка може стати постійним джерелом доходу.
Умови участі:
• в проекті можуть брати участь фізичні особи, які проживають на територіях Донецької області (внутрішньо переміщені особи та місцеві жителі);
• обов'язкова умова для учасника: наявність достатнього досвіду в діяльності або занятті (хобі, навику), які здатні принести дохід. Досвід підприємницької діяльності не обов'язковий.
обмеження:
• грант не може бути витрачений на цілі, заборонені законодавством України, на оплату боргових зобов'язань, навчання і придбання нерухомості;
 • кілька членів одного домогосподарства можуть подавати заявки, але відібрана, може бути тільки одна заявка з одного домогосподарства.

                 Чеська гуманітарна організація "Людина в біді"
Грантовий проект організації «Людина в біді» для жителів Донецької області спрямований на стимулювання чинного дрібного і середнього бізнесу для створення нових робочих місць, в тому числі і для переселенців. Гранти надаються на умовах спільного фінансування - одержувач гранту зобов'язаний попередньо інвестувати в розвиток свого бізнесу власні кошти в розмірі не менше 40% від суми гранту, повідомляє чеська гуманітарна організація «Людина в біді».
Етапи та основні правила участі в проекті
1. Для участі в проекті вам необхідно заповнити Заявку на отримання гранту.
Максимальна сума гранту визначається кількістю створених вами робочих місць і становить не більше 38 000 гривен на кожне створене робоче місце. Загальна максимальна сума гранту становить 152 000 гривен, тобто передбачено створення 4 робочих місць. 2. Виходячи з наданої вами інформації, комісія прийме рішення про доцільність подальшого розгляду вашої заявки. З усіма заявниками, які пройшли цей етап, будуть проведені телефонні консультації та виїзні інтерв'ю, для більш докладного вивчення вашої діяльності, а також буде запитано докладніший бізнес-план по використанню гранту.
3. Після того, як комісія прийме позитивне рішення про надання гранту, між вами і «Людина в біді» буде підписаний договір про надання гранту. В даному договорі будуть закріплені:
- кошторис проекту, розширення і створення нових робочих місць;
-зобов'язання одержувача гранту по частковому фінансуванню даного кошторису і найму ВПЛ;
-зобов'язання «Людина в біді» з надання грошового гранту.

ДО УВАГИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІВ!




ПАМЯТКА
щодо дотримання правил  з питань охорони праці та пожежної безпеки в агропромисловому комплексі

Перед початком сільськогосподарських робіт всі підприємства повинні отримати дозвіл на початок робіт від органів Держгірпромнагляду та Державного пожежного нагляду.
Забезпечити працюючих спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.
Забезпечити проведення працівниками щорічного медичного огляду.
Виконувати вимоги з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Щоквартально проводити інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Не випускати на лінію автомобілі, трактори або причепи засоби, які не відповідають вимогам  безпечної експлуатації.
Забезпечити проведення передрейсового медичного огляду водіїв та трактористів.
У разі виникнення нещасного випадку на виробництві в першу чергу повідомити керівника підприємства, а потім до управління агропромислового розвитку та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Всі механізми, приміщення та споруди забезпечити в повному обсязі первинними  засобами пожежогасіння.
Забезпечення місць складування грубих кормів засобами пожежотушіння, огородженням.
Забезпечити неухильне дотримання планів дій протипожежного захисту лісів та сільгоспугідь у пожежонебезпечний період.
Визначення по кожному господарству відповідальних осіб за протипожежний стан будівель, приміщень, цехів, складів та протипожежного режиму і справністю електроустановок, технологічного обладнання.
Заборонити в період збирання та після збирання врожаю спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях.
Влаштувати захисні протипожежні смуги.
Перед дозріванням колосових (у період воскової зрілості) хлібні поля в місцях прилягання їх до степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць повинні бути обкошені та оборані смугою не менше 4 метрів завширшки.
Встановлення до початку збирання врожаю вздовж хлібних полів в місцях прилягання їх до автомобільних шляхів, попереджувальних стендів та табличок щодо заборони паління і використання відкритого вогню.




НОРМАТИВИ
оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах
Природно-
сільськогосподарський регіон
Структура посівних площ (у відсотках)

зернові та зернобобові культури
технічні культури
картопля і овоче-
баштанні культури
кормові культури
чорний пар

усього
у тому числі

ріпак
соняш-ник
усього
у тому числі багаторічні трави

Поліський
35 - 80
3 - 25
0,5 - 4
0,5
8 - 25
20 - 60
5 - 20


Лісостеповий
25 - 95
5 - 30
3 - 5
5 - 9
3 - 5
10 - 75
10 - 50


Північностеповий
45 - 80
10 - 30
10
10
10 - 60
10 - 16
5 - 14

40 - 82
5 - 35
5 - 10
12 - 15
18 - 20

Передкарпатський
25 - 60
5 - 10
5 - 7

8 - 20
25 - 60
10 - 40



Примітка. 
Допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять:
для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки - не менше ніж через один рік;
для пшениці озимої, картоплі, проса - не менше ніж через два роки;
для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі - протягом двох - трьох років поспіль;
для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого - не менше ніж через три роки;
для льону - не менше ніж через п'ять років;
для люпину, капусти - не менше ніж через шість років;
для соняшника - не менше ніж через сім років;
для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) - один - десять років. 













ГРАФІК
Прийому осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги з питань, що належать до компетенції департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Донецької
облдержадміністрації на 2017 рік

П.І.Б. керівника
(повністю), посада
Місце проведення
День прийому
Години прийому
Телефон для довідок
Васюкевич Сергій Геннадійович, начальник відділу юридичної роботи
бул. Машино-будівників, 20,
м.Краматорськ,
84313
щопятниці
1000 до 1200
(098) 005-80-51
               
ГРАФІК
особистого та спільного прийомів громадян керівництвом департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації        на 2017 рік
№ з/п
П.І.Б. керівника
(повністю), посада
Дні прийому
Години прийому
Перелік керівних працівників, які беруть участь в особистому прийомі громадян та мають право проводити прийоми громадян у разі відсутності керівних працівників департаменту розвитку сільської місцевості, впровадження реформ та агропромислового комплексу облдержадміністрації
1
Дзигім Олександр Валентинович,                  в. о. директора департаменту
II, IV вівторок місяця
1100-1300
Начальник управління економічного розвитку сільських територій, прогнозування розвитку АПК та трудових відносин
2
Бондаренко Наталя Олександрівна,   начальник управління економічного розвитку сільських територій, прогнозування розвитку АПК та трудових відносин
I, III пятниця місяця
1100-1300
Начальник управління фінансово-кредитного забезпечення, бухгалтерського обліку, адміністративного та господарського забезпечення – головний бухгалтер
Графік особистого та спільного прийомів громадян керівництвом департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації проводиться за адресою: бул. Машинобудівників,20, м.Краматорськ, 84313, згідно з графіком з 11до 13 години, за попереднім записом за телефоном (098) 005-80-51.

ГРАФІК
проведення виїзного прийому громадян керівництвом департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації на 2017 рік
П.І.Б. керівника повністю (посада)
Місце проведення
щомісячно
Слижук Вікторія Сергіївна
Начальник управління фінансово-кредитного забезпечення, бухгалтерського обліку, адміністративного та господарського
забезпечення – головний бухгалтер
Управління агропромислового розвитку Добропільської райдержадміністрацїї
третій четвер


Шановні сільгоспвиробники!!!

Науково-методичний центр "Інститут землеробства НААН" запрошує до співпраці з метою покращення становища на ринку насіння основних сільськогосподарських культур своїм високопродуктивним і високоякісним насіннєвим матеріалом, а також перспективними технологіями вирощування. Вчені нашої установи вважають, що плідна співпраця науковців і агропромислових виробників дозволить підвищити ретабельність Агропромислового комплексу.
З більш детальнішою інформацією можна ознайомитися на сайті Інституту:
Вичерну інформацію щодо співпраці надано в рубриці продукція та послуги сайту.
Ми раді Вас бачити своїми партнерами й сподіваємося на плідну співпрацю.


Спалювання соломи та стерні – злочин проти ґрунтів України!

В Україні внаслідок катастрофічного зменшення обсягів виробництва та внесення органічних добрив щороку зменшується родючість ґрунтів та відбувається деградація земель. Традиційні ресурси органічної сировини недостатні для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин ґрунту.
Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.
На думку деяких вчених, спалювання стерні та соломи є ефективним заходом для контролю чисельності шкідників та хвороб. Однак інші фахівці розуміють антиекологічність та безумство такого заходу.
Так, наприклад, американські вчені, що виконують досить ретельні дослідження, констатують, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання, ґрунтам і навколишньому середовищу, очевидна навіть не компетентним в цій справі людям.
Слід зазначити, що, по-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100 °С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. По-третє, гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту, яка відіграє важливу роль в утворенні органічної речовини, формуванні структури ґрунту. Знищуються також корисні комахи і птахи.
Ученими (В. Вальков, 1996) встановлено, що під час спалювання післяжнивних решток зернових культур на чорноземах відбувається істотне зменшення кількості ґрунтових мікроорганізмів. Кількість азотобактерій і актиноміцетів зменшується у 300–700 разів, а мікроскопічних грибів – у 200–300 разів. Основне багатство ґрунту – гумус має при цьому тенденцію до зменшення і ґрунт втрачає родючість.
Спалювання соломи призводить до зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів, степів і навіть бути загрозою для людського життя.
При спалюванні стерні та соломи у нормі 2 т/га у безвітряну погоду в зоні Лісостепу на ґрунті, який містить 4 % гумусу, втрати гумусу становлять 800 кг/га, а ґрунт втрачає стійкість до ерозійних процесів.
Фахівцями Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» підраховано, що при спалюванні 40–50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20–25 кг азоту і 1500–1700 кг вуглецю. При цьому завдається великої шкоди навколишньому середовищу і насамперед родючості ґрунтів.
При згоранні соломи, стерні і/чи листя у повітря потрапляють сполуки важких металів, чадний газ, низка канцерогенних сполук. Особливо небезпечний дим маленьким дітям, людям хворим на бронхіти, астму, риніти, тонзиліти.
При спалюванні соломи та стерні повністю гине мікрофлора, яка формує найбільш родючий шар ґрунту (0,2–5 см поверхні). Після спалювання різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту. Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40 °С, а при спалюванні соломи, стерні, листя температура сягає 340–360 °С. Це, безумовно, позначається на родючості, а отже, і на наступному врожаї сільськогосподарських культур. Для відновлення продуктивності ґрунту після подібного заходу потрібен не один рік.
У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. В Німеччині 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50 % величини врожайності. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пунктами 3.6.14. та 3.7.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктами 3.6 та 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України та законодавством України про охорону земель. За будь-яких обставин ніхто не має права самовільно спалювати листя, траву чи стерню. Однак ми звикли закони не виконувати, оскільки ніхто не штрафує порушників.
В Україні не дбають про збереження родючості ґрунтів, про що свідчить і структура посівних площ сільськогосподарських культур: на Півдні і Центрі – зернові, кукурудза, соя, соняшник, ріпак і на Заході – зернові, ріпак, кукурудза. За рахунок внесення великих доз мінеральних добрив та пестицидів аграрії одержують значні прибутки, проте додержання сівозмін, посівів сидеральних культур, використання соломи на органічні добрива не проводять.
Оскільки у більшості великих і малих агропідприємств відсутнє тваринництво, солома фермерам не потрібна ні на корм ВРХ, ні на підстилку.
Використання соломи ярих і озимих зернових культур та рослинних решток інших культур як органічних добрив є одним із вагомих і найдешевших резервів підвищення родючості ґрунтів. Використання соломи покриває дефіцит органічної речовини в ґрунті на 20–25 %.
Солома містить лише 15 % води і на 85 % складається із органічної речовини, вона дуже цінна для підвищення потенційної родючості ґрунту і є важливим резервом збільшення органіки в ґрунті. У складі органічної речовини соломи є всі потрібні для рослин макро- та мікроелементи. За вмістом органічної речовини 1 т соломи прирівнюється до 3–4 т підстилкового гною і синтезує 160–180 кг гумусу.
Заробляння соломи підвищує стійкість ґрунтових агрегатів, урожайність сільськогосподарських культур, поліпшує родючість ґрунтів.
Дослідженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН встановлено, що застосування 4–6 т/га соломи на добриво з добавкою мінерального азоту на дерново-підзолистих піщаних та супіщаних ґрунтах у сівозміні не поступається 40 т/га підстилкового гною.
За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15–20 кг азоту, 8–10 кг фосфору і 30–40 кг калію. Використовуючи 17–20 млн т соломи, як органічного добрива, можна щороку заощаджувати понад 100 тис т азоту, 70 тис т фосфору і 250 тис т калію.
Існує декілька технологій щодо застосування соломи й інших рослинних решток на органічні добрива: це – використання їх на підстилку, компостування, заробка в ґрунт із внесенням азотних добрив та ін.
Зараз є комбайни, які забезпечують подрібнення соломи і розподіл її по поверхні ґрунту, після чого проводять внесення азотних добрива в дозі N10.
У робочий розчин додають (залежно від кількості соломи на гектарі) 8–12 кг/га аміачної селітри або карбаміду, чи КАСу, можна замінити азотні добрива рідкими органічними (гноївкою).
Після збирання зернових, кукурудзи чи соняшнику солому й інші рослинні рештки подрібнюють наявними в господарстві подрібнювачами, рівномірно розподіляють на поверхні ґрунту і одразу проводять обприскування біологічним препаратом з невеликою кількістю аміачної селітри, після чого заробляють їх у ґрунт дисковими лущильниками, а під просапні культури або на досить бідних ґрунтах додатково вносять 4–8 т/га органічного добрива чи сіють сидеральні культури.
Для того, щоб солома швидше розклалася використовують різноманітні деструктори стерні. Прискорена деструкція післяжнивних залишок забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у ґрунт через рослинні рештки. Поліпшується родючість ґрунтів за рахунок забезпечення ґрунту азотфіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцидною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами.
І селянин у себе в господарстві також може приорювати солому наявними засобами. Для цього потрібне лише бажання і почуття дбайливого і заощадливого ставлення до ґрунту. Цей захід не складний, простіший і значно дешевший, ніж перевезення соломи. До того ж потребує менших затрат часу (авторами статті перевірено особисто).
Економічна ефективність такої технології є дуже високою. Одна тонна соломи зернових культур за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3–5 т гною вологістю 75 %.
Щоб перевести діючі речовини соломи та стерні у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска – 16:16:16 коштує у середньому 11 000 грн/т, сума поживних речовин у тонні добрива дорівнює 480 кг. Щоб дізнатися скільки коштує 1 кг діючих речовин добрива, потрібно 11 000 грн поділити на 480 кг і виходить 22,9 грн/кг.
Це означає, що кожний кілограм діючої речовини добрива коштує 22,9 грн, а на гектарі, де приорано 4 т соломи та стерні, до ґрунту надходить усіх елементів живлення (за діючими речовинами) не менше 60 кг. Їхня ринкова вартість становить 1374 грн/га (60 кг×22,9 грн).
Якщо у господарстві зернових колосових у структурі сівозміни 100 га, то економія в разі заорювання соломи й стерні становить 137 400 грн за діючими речовинами.
Терентій Семенович Мальцев у свій час казав: «Спалювання стерні – безумність, адже ґрунт – це живий організм і, спалюючи поживні залишки, ми знищуємо всю мікрофлору, що населяє його. Стерня, як повсть на цілині, захищає поверхню ріллі від вітру.
Солома, рослини та рослинні рештки – це акумулятор живої сонячної енергії, фіксована в формі сполук вуглецю. Вона повинна піти в ґрунт для життя мікроорганізмів, які передають її рослинам, а ті – людині, тваринам і всьому живому на землі. Спалюючи її, ми відправляємо енергію в космос, порушуючи гармонію природи, закони існування всесвіту, Божі закони. Чи може бути добро, якщо ми так зневажливо (свідомо чи несвідомо значення немає) відкидаємо Дар Божий?».

Демчишин А. М., директор Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона»,
Даньків К. Я., завідувач сектору розробки технологічних проектів, охорони та підвищення родючості ґрунтів Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона»



Щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл


У зв’язку із масовим застосуванням на посівних площах сільськогосподарських культур пестицидів почастішали випадки отруєння та загибелі бджіл. Відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Відповідно до пункту 7 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
Згідно підпункту 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т.п.);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Відповідно до статті 38 закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Зокрема відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у: неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин; порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розсолення бджіл.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідальність несуть особи, винні у:
- прихованні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров’ю людини, майну і навколишньому середовищу;
- недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;
- забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря;
- порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів;
- застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;
- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;
- використанні завідома фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Інформація надається для попередження випадків отруєння та загибелі бджіл внаслідок порушення вимог чинного законодавства.  

Керівнику сільгосппідприємства, фермерського господарства
ПАМ’ЯТКА
щодо дотримання вимог законодавства про охорону довкілля Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: 
а) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
б) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
в) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; 
г) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
д) непроведення рекультивації порушених земель;
е) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень.
Порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідальність несуть особи, винні у:
- недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування (крім машин, призначених для застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюється дія технічного регламенту щодо машин);
- забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря;
- застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації.
Власники і землекористувачі зобов'язані:
- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;
- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;
- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;
- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;
- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;
- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;
- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання ур'янами, чагарниками і дрібноліссям. 

                                         ПАМЯТКА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧА

При використанні земельних ділянок державної, комунальної та приватної власності забороняється:
- Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами
- Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень;
- Самовільне зайняття земельних ділянок;
- Знищення громадянами та юридичними особами межових знаків меж землекористувань
Всі ці порушення тягнуть на накладення штрафів, згідно ст. ст. 52, 53, 53-1, 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі систематичного порушення, або порушень в великих обсягах землекористувачі можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.



                                                                  ПАМ’ЯТКА
щодо дотримання правил з питань охорони праці та пожежної безпеки в агропромисловому комплексі

Перед початком сільськогосподарських робіт всі підприємства повинні отримати дозвіл на початок робіт від органів Держгірпромнагляду та Державного пожежного нагляду.
Забезпечити працюючих спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.
Забезпечити проведення працівниками щорічного медичного огляду.
Виконувати вимоги з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Щоквартально проводити інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Не випускати на лінію автомобілі, трактори або причепи засоби, які не відповідають вимогам безпечної експлуатації.
Забезпечити проведення передрейсового медичного огляду водіїв та трактористів.
У разі виникнення нещасного випадку на виробництві в першу чергу повідомити керівника підприємства, а потім до управління агропромислового розвитку та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Всі механізми, приміщення та споруди забезпечити в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння.
Забезпечення місць складування грубих кормів засобами пожежотушіння, огородженням.
Забезпечити неухильне дотримання планів дій протипожежного захисту лісів та сільгоспугідь у пожежонебезпечний період.
Визначення по кожному господарству відповідальних осіб за протипожежний стан будівель, приміщень, цехів, складів та протипожежного режиму і справністю електроустановок, технологічного обладнання.
Заборонити в період збирання та після збирання врожаю спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях.
Влаштувати захисні протипожежні смуги.
Перед дозріванням колосових (у період воскової зрілості) хлібні поля в місцях прилягання їх до степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць повинні бути обкошені та оборані смугою не менше 4 метрів завширшки.
Встановлення до початку збирання врожаю вздовж хлібних полів в місцях прилягання їх до автомобільних шляхів, попереджувальних стендів та табличок щодо заборони паління і використання відкритого вогню.

                                                                          ПАМ’ЯТКА
щодо виконання згідно існуючих законодавчих актів у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення

1. В процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, обладнання, транспортних засобів та іншого керівник зобов’язаний створити безпечні умови праці відповідне вимогам санітарних норм.
Підстава: ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
2. Власники підприємств несуть відповідальність, згідно діючого законодавства, за організацію та своєчасність проходження робітниками обов’язкових медичних оглядів та отримання допусків на право проведення сільськогосподарських робіт.
Підстава: ст. 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
3. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів здійснюється за умови дотримання санітарних норм та наявності дозволу держаної санітарно-епідеміологічної служби, а також з дозволу інших уповноважених органів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підстава: ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
4. Керівник підприємства зобов’язаний забезпечити працівників підприємства питною водою, кількість та якість якої повинна відповідати вимогам санітарних норм.
Підстава: ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
5. Керівники підприємств зобов’язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів.
Підстава: ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».


ПАТ «Аграрний фонд» розпочав весняну форвардну програму закупівлі зернових піду рожай 2016 року. Закупівельні ціни, виходячи з яких здійснюється передплата за договорами для жита -2800 грн/тн, пшениці 2 класу -3500 грн./тн, 3 класу – 3400 грн./тн
Розмір попередньої оплати не менше 45% і не більше 65% від загальної вартості поставки за договором. Вартість користування коштами попередньої оплати (авансу) за біржовими договорами складатиме до 30% річних.
Перелік необхідних документів та більш детальна інформація на сайті
agrofond.gov.ua (форвард 2016).
Телефон для довідок: 067-328-65-43, 099-689-99-90. 


Часник інфляції не боїться



Ситуація з часником в Україні складається не найкраще для кінцевого споживача. Ринок на 70% заповнений китайським продуктом. Українські виробники можуть зробити свій вибір на користь вирощування озимого часнику української селекції.

Серед гравців ринку – компанія «Чистий продукт-С», яка щороку відводить під часник 60–70 гектарів у сівозміні.

В Україні практикують два варіанти вирощування товарного часнику – із однозубок та повітряного насіння. Останній спосіб значно дешевший, хоча триваліший у часі.

«Чистий продукт-С» вирощує товарний часник із повітряного насіння. З посівним матеріалом проблем немає, адже самі мають статус насіннєвого господарства по часнику і входять до асоціації «Українське насіннєве товариство». Виробничі обсяги достатні, щоб забезпечити посівним матеріалом площу близько 300 га.

Усім покупцям посадкового матеріалу допомагають відлагодити технологію, дають поради щодо збуту.

У господарстві «Чистий продукт-С» використовують технологію дворічного вирощування часнику.

 Для боротьби з бур’янами застосовується мульчування: на початку грудня повністю накриваються висаджені площі соломою і на перший, і на другий рік розвитку рослин.  накритому ґрунті добре зберігається волога, рослини отримують додатковий захист від морозів, тому за такої технології часник майже стовідсотково переживає зиму.

Товарні цибулини формуються після другої зимівлі. Вже на початку червня можна збирати урожай і продавати його.

Потенційний ринок збуту для українського виробника часнику дуже серйозний, навіть незважаючи на велику кількість імпорту. Попит на нього перевищує пропозицію і випереджає її.



ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОГО ЧАСНИКУ НАД ДРУГИМИ ОВОЧЕВИМИ КУЛЬТУРАМИ:

§  Можливість вирощування без поливу;

§  Наявність загальноприйнятого  набору сільськогосподарських знарядь;

§  Застосування органічної технології дозволяє вирощувати озимий часник взагалі без обробітку засіяної площі в рік врожаю;

§  Відсутня змушена циклічність збирання врожаю;

§  Надраннє надходження грошових коштів (до 15 серпня повністю закінчено збір врожаю в усіх кліматичних зонах України);

§  Надвисока рентабельність  культури (очікувана виручка з 1 га у 2016р.
500-700 тис. гр.)



Для отримання більш детальної інформації звертатися до управління агропромислового розвитку за телефонами: 2-81-49, 2-80-90
 
  Про проведення конкурсного відбору проектів суб'єктів малого і середнього підприємниства 


ПЛАН ЗАХОДІВ із відзначення Дня охорони праці на підприємстві у 2016 році під девізом „Стрес на робочому місці: колективний виклик” 


                      Про охорону врожаю 2016 року від пожеж



На виконання розпорядження голови райдержадміністрації  від 13.05.2016  №162 «Про охорону врожаю 2016 року від пожеж» інформуємо Вас про вимоги правил пожежної безпеки у період підготовки та під час збирання зернових культур:
- вся збиральна техніка, агрегати й автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, обладнані первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори - двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі - відповідно до пунктів 7.8.7, 7.8.8 і штиковою лопатою). Трактористи, комбайнери, їхні помічники та інші особи, задіяні на роботах по збиранню врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.1);
- на полях повинні бути встановлені знаки, таблички та плакати (НАПБ А.01.001-2004);
        - корпуси комбайнів оснастити заземлювальним металевим ланцюгом, який торкатиметься землі (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.2);
- перед дозріванням колосових (у період воскової зрілості) хлібні поля в місцях прилягання їх до степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць  повинні бути обкошені (зі збиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м завширшки (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.6);
         - у період воскової зрілості збіжжя перед косовицею хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками потрібно робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений хліб із прокосів треба негайно прибирати. Посередині прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки. (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.7);
- безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор із плугом на випадок пожежі. У випадку групового методу збирання до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристосовані для гасіння пожеж зернових (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.9);




Не дозволяється:
    - у період збирання забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.10);                                                            
- робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів і іншої збиральної техніки без  капотів або з відкритими капотами (для запобігання влученню соломи на випускний колектор двигуна). На комбайнах і інших машинах із двигунами внутрішнього згоряння, що не  мають капотів, випускний колектор  повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його уздовж усієї довжини зверху і збоку;
-   заправлення збиральної техніки в хлібних масивах;
    -  заправлення машин у нічний час у польових умовах (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.12);
  - радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли і деталі збиральних машин повинні своєчасно очищуватися від пилу, соломи і зерна (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.14).
Також необхідно:
-                влаштувати захисні протипожежні смуги навколо населених пунктів,
-                прибирати суху рослинність,
-                територію населених пунктів очистити від звалищ горючих відходів (НАПБ А.01.001-2004, п. 4.1.1).



Начальник управління                                                          О.П. Андрійченко












Шукати в на сайті