Добропільська районна державна адміністрація забезпечує: Виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; Законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; Підготовку та виконання відповідних бюджетів; Звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; Взаємодію з органами місцевого самоврядування; Реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

До відома сільгоспвиробників



ДО УВАГИ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧІВ!


ПАМЯТКА
щодо дотримання правил  з питань охорони праці та пожежної безпеки в агропромисловому комплексі

Перед початком сільськогосподарських робіт всі підприємства повинні отримати дозвіл на початок робіт від органів Держгірпромнагляду та Державного пожежного нагляду.
Забезпечити працюючих спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.
Забезпечити проведення працівниками щорічного медичного огляду.
Виконувати вимоги з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Щоквартально проводити інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Не випускати на лінію автомобілі, трактори або причепи засоби, які не відповідають вимогам  безпечної експлуатації.
Забезпечити проведення передрейсового медичного огляду водіїв та трактористів.
У разі виникнення нещасного випадку на виробництві в першу чергу повідомити керівника підприємства, а потім до управління агропромислового розвитку та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Всі механізми, приміщення та споруди забезпечити в повному обсязі первинними  засобами пожежогасіння.
Забезпечення місць складування грубих кормів засобами пожежотушіння, огородженням.
Забезпечити неухильне дотримання планів дій протипожежного захисту лісів та сільгоспугідь у пожежонебезпечний період.
Визначення по кожному господарству відповідальних осіб за протипожежний стан будівель, приміщень, цехів, складів та протипожежного режиму і справністю електроустановок, технологічного обладнання.
Заборонити в період збирання та після збирання врожаю спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях.
Влаштувати захисні протипожежні смуги.
Перед дозріванням колосових (у період воскової зрілості) хлібні поля в місцях прилягання їх до степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць повинні бути обкошені та оборані смугою не менше 4 метрів завширшки.
Встановлення до початку збирання врожаю вздовж хлібних полів в місцях прилягання їх до автомобільних шляхів, попереджувальних стендів та табличок щодо заборони паління і використання відкритого вогню.



НОРМАТИВИ
оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах
Природно-
сільськогосподарський регіон
Структура посівних площ (у відсотках)

зернові та зернобобові культури
технічні культури
картопля і овоче-
баштанні культури
кормові культури
чорний пар

усього
у тому числі

ріпак
соняш-ник
усього
у тому числі багаторічні трави

Поліський
35 - 80
3 - 25
0,5 - 4
0,5
8 - 25
20 - 60
5 - 20

Лісостеповий
25 - 95
5 - 30
3 - 5
5 - 9
3 - 5
10 - 75
10 - 50

Північностеповий
45 - 80
10 - 30
10
10
10 - 60
10 - 16
5 - 14

40 - 82
5 - 35
5 - 10
12 - 15
18 - 20

Передкарпатський
25 - 60
5 - 10
5 - 7
8 - 20
25 - 60
10 - 40


Примітка. 
Допустимі нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять:
для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки - не менше ніж через один рік;
для пшениці озимої, картоплі, проса - не менше ніж через два роки;
для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі - протягом двох - трьох років поспіль;
для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого - не менше ніж через три роки;
для льону - не менше ніж через п'ять років;
для люпину, капусти - не менше ніж через шість років;
для соняшника - не менше ніж через сім років;
для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) - один - десять років. 













ГРАФІК
Прийому осіб, які потребують безоплатної первинної правової допомоги з питань, що належать до компетенції департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Донецької
облдержадміністрації на 2017 рік

П.І.Б. керівника
(повністю), посада
Місце проведення
День прийому
Години прийому
Телефон для довідок
Васюкевич Сергій Геннадійович, начальник відділу юридичної роботи
бул. Машино-будівників, 20,
м.Краматорськ,
84313
щопятниці
1000 до 1200
(098) 005-80-51
               
ГРАФІК
особистого та спільного прийомів громадян керівництвом департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації        на 2017 рік
№ з/п
П.І.Б. керівника
(повністю), посада
Дні прийому
Години прийому
Перелік керівних працівників, які беруть участь в особистому прийомі громадян та мають право проводити прийоми громадян у разі відсутності керівних працівників департаменту розвитку сільської місцевості, впровадження реформ та агропромислового комплексу облдержадміністрації
1
Дзигім Олександр Валентинович,                  в. о. директора департаменту
II, IV вівторок місяця
1100-1300
Начальник управління економічного розвитку сільських територій, прогнозування розвитку АПК та трудових відносин
2
Бондаренко Наталя Олександрівна,   начальник управління економічного розвитку сільських територій, прогнозування розвитку АПК та трудових відносин
I, III пятниця місяця
1100-1300
Начальник управління фінансово-кредитного забезпечення, бухгалтерського обліку, адміністративного та господарського забезпечення – головний бухгалтер
Графік особистого та спільного прийомів громадян керівництвом департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації проводиться за адресою: бул. Машинобудівників,20, м.Краматорськ, 84313, згідно з графіком з 11до 13 години, за попереднім записом за телефоном (098) 005-80-51.

ГРАФІК
проведення виїзного прийому громадян керівництвом департаменту агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації на 2017 рік
П.І.Б. керівника повністю (посада)
Місце проведення
щомісячно
Слижук Вікторія Сергіївна
Начальник управління фінансово-кредитного забезпечення, бухгалтерського обліку, адміністративного та господарського
забезпечення – головний бухгалтер
Управління агропромислового розвитку Добропільської райдержадміністрацїї
третій четвер


Шановні сільгоспвиробники!!!

Науково-методичний центр "Інститут землеробства НААН" запрошує до співпраці з метою покращення становища на ринку насіння основних сільськогосподарських культур своїм високопродуктивним і високоякісним насіннєвим матеріалом, а також перспективними технологіями вирощування. Вчені нашої установи вважають, що плідна співпраця науковців і агропромислових виробників дозволить підвищити ретабельність Агропромислового комплексу.
З більш детальнішою інформацією можна ознайомитися на сайті Інституту:
Вичерну інформацію щодо співпраці надано в рубриці продукція та послуги сайту.
Ми раді Вас бачити своїми партнерами й сподіваємося на плідну співпрацю.


Спалювання соломи та стерні – злочин проти ґрунтів України!

В Україні внаслідок катастрофічного зменшення обсягів виробництва та внесення органічних добрив щороку зменшується родючість ґрунтів та відбувається деградація земель. Традиційні ресурси органічної сировини недостатні для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин ґрунту.
Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.
На думку деяких вчених, спалювання стерні та соломи є ефективним заходом для контролю чисельності шкідників та хвороб. Однак інші фахівці розуміють антиекологічність та безумство такого заходу.
Так, наприклад, американські вчені, що виконують досить ретельні дослідження, констатують, що спалювання соломи та стерні не може вважатися ефективним заходом боротьби з грибковими хворобами. А от шкода, яку наносить спалювання, ґрунтам і навколишньому середовищу, очевидна навіть не компетентним в цій справі людям.
Слід зазначити, що, по-перше, перетворюючись на попіл, згорають напіврозкладені органічні рештки. По-друге, за температури вище 100 °С спалюється гумус, особливо коли солома лежить у валках або копицях. При цьому відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. По-третє, гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту, яка відіграє важливу роль в утворенні органічної речовини, формуванні структури ґрунту. Знищуються також корисні комахи і птахи.
Ученими (В. Вальков, 1996) встановлено, що під час спалювання післяжнивних решток зернових культур на чорноземах відбувається істотне зменшення кількості ґрунтових мікроорганізмів. Кількість азотобактерій і актиноміцетів зменшується у 300–700 разів, а мікроскопічних грибів – у 200–300 разів. Основне багатство ґрунту – гумус має при цьому тенденцію до зменшення і ґрунт втрачає родючість.
Спалювання соломи призводить до зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів, степів і навіть бути загрозою для людського життя.
При спалюванні стерні та соломи у нормі 2 т/га у безвітряну погоду в зоні Лісостепу на ґрунті, який містить 4 % гумусу, втрати гумусу становлять 800 кг/га, а ґрунт втрачає стійкість до ерозійних процесів.
Фахівцями Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона» підраховано, що при спалюванні 40–50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20–25 кг азоту і 1500–1700 кг вуглецю. При цьому завдається великої шкоди навколишньому середовищу і насамперед родючості ґрунтів.
При згоранні соломи, стерні і/чи листя у повітря потрапляють сполуки важких металів, чадний газ, низка канцерогенних сполук. Особливо небезпечний дим маленьким дітям, людям хворим на бронхіти, астму, риніти, тонзиліти.
При спалюванні соломи та стерні повністю гине мікрофлора, яка формує найбільш родючий шар ґрунту (0,2–5 см поверхні). Після спалювання різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту. Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40 °С, а при спалюванні соломи, стерні, листя температура сягає 340–360 °С. Це, безумовно, позначається на родючості, а отже, і на наступному врожаї сільськогосподарських культур. Для відновлення продуктивності ґрунту після подібного заходу потрібен не один рік.
У більшості країн світу діють закони, які забороняють спалювання соломи і листя. В Німеччині 30 років тому запровадили закон про заборону спалювання соломи, а порушників карають на рівні 50 % величини врожайності. В Україні спалювання рослинних залишків заборонено статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 16 та 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», пунктами 3.6.14. та 3.7.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, пунктами 3.6 та 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України та законодавством України про охорону земель. За будь-яких обставин ніхто не має права самовільно спалювати листя, траву чи стерню. Однак ми звикли закони не виконувати, оскільки ніхто не штрафує порушників.
В Україні не дбають про збереження родючості ґрунтів, про що свідчить і структура посівних площ сільськогосподарських культур: на Півдні і Центрі – зернові, кукурудза, соя, соняшник, ріпак і на Заході – зернові, ріпак, кукурудза. За рахунок внесення великих доз мінеральних добрив та пестицидів аграрії одержують значні прибутки, проте додержання сівозмін, посівів сидеральних культур, використання соломи на органічні добрива не проводять.
Оскільки у більшості великих і малих агропідприємств відсутнє тваринництво, солома фермерам не потрібна ні на корм ВРХ, ні на підстилку.
Використання соломи ярих і озимих зернових культур та рослинних решток інших культур як органічних добрив є одним із вагомих і найдешевших резервів підвищення родючості ґрунтів. Використання соломи покриває дефіцит органічної речовини в ґрунті на 20–25 %.
Солома містить лише 15 % води і на 85 % складається із органічної речовини, вона дуже цінна для підвищення потенційної родючості ґрунту і є важливим резервом збільшення органіки в ґрунті. У складі органічної речовини соломи є всі потрібні для рослин макро- та мікроелементи. За вмістом органічної речовини 1 т соломи прирівнюється до 3–4 т підстилкового гною і синтезує 160–180 кг гумусу.
Заробляння соломи підвищує стійкість ґрунтових агрегатів, урожайність сільськогосподарських культур, поліпшує родючість ґрунтів.
Дослідженнями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН встановлено, що застосування 4–6 т/га соломи на добриво з добавкою мінерального азоту на дерново-підзолистих піщаних та супіщаних ґрунтах у сівозміні не поступається 40 т/га підстилкового гною.
За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15–20 кг азоту, 8–10 кг фосфору і 30–40 кг калію. Використовуючи 17–20 млн т соломи, як органічного добрива, можна щороку заощаджувати понад 100 тис т азоту, 70 тис т фосфору і 250 тис т калію.
Існує декілька технологій щодо застосування соломи й інших рослинних решток на органічні добрива: це – використання їх на підстилку, компостування, заробка в ґрунт із внесенням азотних добрив та ін.
Зараз є комбайни, які забезпечують подрібнення соломи і розподіл її по поверхні ґрунту, після чого проводять внесення азотних добрива в дозі N10.
У робочий розчин додають (залежно від кількості соломи на гектарі) 8–12 кг/га аміачної селітри або карбаміду, чи КАСу, можна замінити азотні добрива рідкими органічними (гноївкою).
Після збирання зернових, кукурудзи чи соняшнику солому й інші рослинні рештки подрібнюють наявними в господарстві подрібнювачами, рівномірно розподіляють на поверхні ґрунту і одразу проводять обприскування біологічним препаратом з невеликою кількістю аміачної селітри, після чого заробляють їх у ґрунт дисковими лущильниками, а під просапні культури або на досить бідних ґрунтах додатково вносять 4–8 т/га органічного добрива чи сіють сидеральні культури.
Для того, щоб солома швидше розклалася використовують різноманітні деструктори стерні. Прискорена деструкція післяжнивних залишок забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у ґрунт через рослинні рештки. Поліпшується родючість ґрунтів за рахунок забезпечення ґрунту азотфіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцидною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами.
І селянин у себе в господарстві також може приорювати солому наявними засобами. Для цього потрібне лише бажання і почуття дбайливого і заощадливого ставлення до ґрунту. Цей захід не складний, простіший і значно дешевший, ніж перевезення соломи. До того ж потребує менших затрат часу (авторами статті перевірено особисто).
Економічна ефективність такої технології є дуже високою. Одна тонна соломи зернових культур за вмістом органічної речовини, азоту, фосфору і калію рівноцінна 3–5 т гною вологістю 75 %.
Щоб перевести діючі речовини соломи та стерні у грошовий вираз, скористаємося простим порівнянням. Добриво нітроамофоска – 16:16:16 коштує у середньому 11 000 грн/т, сума поживних речовин у тонні добрива дорівнює 480 кг. Щоб дізнатися скільки коштує 1 кг діючих речовин добрива, потрібно 11 000 грн поділити на 480 кг і виходить 22,9 грн/кг.
Це означає, що кожний кілограм діючої речовини добрива коштує 22,9 грн, а на гектарі, де приорано 4 т соломи та стерні, до ґрунту надходить усіх елементів живлення (за діючими речовинами) не менше 60 кг. Їхня ринкова вартість становить 1374 грн/га (60 кг×22,9 грн).
Якщо у господарстві зернових колосових у структурі сівозміни 100 га, то економія в разі заорювання соломи й стерні становить 137 400 грн за діючими речовинами.
Терентій Семенович Мальцев у свій час казав: «Спалювання стерні – безумність, адже ґрунт – це живий організм і, спалюючи поживні залишки, ми знищуємо всю мікрофлору, що населяє його. Стерня, як повсть на цілині, захищає поверхню ріллі від вітру.
Солома, рослини та рослинні рештки – це акумулятор живої сонячної енергії, фіксована в формі сполук вуглецю. Вона повинна піти в ґрунт для життя мікроорганізмів, які передають її рослинам, а ті – людині, тваринам і всьому живому на землі. Спалюючи її, ми відправляємо енергію в космос, порушуючи гармонію природи, закони існування всесвіту, Божі закони. Чи може бути добро, якщо ми так зневажливо (свідомо чи несвідомо значення немає) відкидаємо Дар Божий?».

Демчишин А. М., директор Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона»,
Даньків К. Я., завідувач сектору розробки технологічних проектів, охорони та підвищення родючості ґрунтів Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона»



Щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл


У зв’язку із масовим застосуванням на посівних площах сільськогосподарських культур пестицидів почастішали випадки отруєння та загибелі бджіл. Відповідно до статті 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Відповідно до пункту 7 «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
Згідно підпункту 5.26 пункту 5 «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України» забороняється проведення авіаційних обробок пестицидами всіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, лісових та інших угідь, які розташовані ближче:
а) 5 км від місця постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водойм, відкритих джерел водопостачання, місць випасу домашніх тварин, об’єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних і зоологічних заказників і т.п.);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахівничих ферм, а також посівів сільськогосподарських культур, які вживаються в їжу без термічної обробки, садів, виноградників і місць проведення інших сільськогосподарських робіт.
Відповідно до статті 38 закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Зокрема відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у: неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин; порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розсолення бджіл.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Відповідальність несуть особи, винні у:
- прихованні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров’ю людини, майну і навколишньому середовищу;
- недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування;
- забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря;
- порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів;
- застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації;
- невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль;
- використанні завідома фальсифікованих пестицидів і агрохімікатів.
Інформація надається для попередження випадків отруєння та загибелі бджіл внаслідок порушення вимог чинного законодавства.  

Керівнику сільгосппідприємства, фермерського господарства
ПАМ’ЯТКА
щодо дотримання вимог законодавства про охорону довкілля Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: 
а) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
б) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;
в) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням; 
г) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;
д) непроведення рекультивації порушених земель;
е) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень.
Порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідальність несуть особи, винні у:
- недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування (крім машин, призначених для застосування пестицидів і агрохімікатів, на які поширюється дія технічного регламенту щодо машин);
- забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, грунту, води, повітря;
- застосуванні пестицидів, агрохімікатів, технічних засобів, які не пройшли державних випробувань, реєстрації, перереєстрації.
Власники і землекористувачі зобов'язані:
- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;
- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;
- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;
- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;
- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;
- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;
- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання ур'янами, чагарниками і дрібноліссям. 

                                         ПАМЯТКА ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧА

При використанні земельних ділянок державної, комунальної та приватної власності забороняється:
- Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур'янами
- Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень;
- Самовільне зайняття земельних ділянок;
- Знищення громадянами та юридичними особами межових знаків меж землекористувань
Всі ці порушення тягнуть на накладення штрафів, згідно ст. ст. 52, 53, 53-1, 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі систематичного порушення, або порушень в великих обсягах землекористувачі можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності.



                                                                  ПАМ’ЯТКА
щодо дотримання правил з питань охорони праці та пожежної безпеки в агропромисловому комплексі

Перед початком сільськогосподарських робіт всі підприємства повинні отримати дозвіл на початок робіт від органів Держгірпромнагляду та Державного пожежного нагляду.
Забезпечити працюючих спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту.
Забезпечити проведення працівниками щорічного медичного огляду.
Виконувати вимоги з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Щоквартально проводити інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.
Не випускати на лінію автомобілі, трактори або причепи засоби, які не відповідають вимогам безпечної експлуатації.
Забезпечити проведення передрейсового медичного огляду водіїв та трактористів.
У разі виникнення нещасного випадку на виробництві в першу чергу повідомити керівника підприємства, а потім до управління агропромислового розвитку та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Всі механізми, приміщення та споруди забезпечити в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння.
Забезпечення місць складування грубих кормів засобами пожежотушіння, огородженням.
Забезпечити неухильне дотримання планів дій протипожежного захисту лісів та сільгоспугідь у пожежонебезпечний період.
Визначення по кожному господарству відповідальних осіб за протипожежний стан будівель, приміщень, цехів, складів та протипожежного режиму і справністю електроустановок, технологічного обладнання.
Заборонити в період збирання та після збирання врожаю спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях.
Влаштувати захисні протипожежні смуги.
Перед дозріванням колосових (у період воскової зрілості) хлібні поля в місцях прилягання їх до степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць повинні бути обкошені та оборані смугою не менше 4 метрів завширшки.
Встановлення до початку збирання врожаю вздовж хлібних полів в місцях прилягання їх до автомобільних шляхів, попереджувальних стендів та табличок щодо заборони паління і використання відкритого вогню.

                                                                          ПАМ’ЯТКА
щодо виконання згідно існуючих законодавчих актів у сфері санітарно-епідемічного благополуччя населення

1. В процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, обладнання, транспортних засобів та іншого керівник зобов’язаний створити безпечні умови праці відповідне вимогам санітарних норм.
Підстава: ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
2. Власники підприємств несуть відповідальність, згідно діючого законодавства, за організацію та своєчасність проходження робітниками обов’язкових медичних оглядів та отримання допусків на право проведення сільськогосподарських робіт.
Підстава: ст. 26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
3. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів здійснюється за умови дотримання санітарних норм та наявності дозволу держаної санітарно-епідеміологічної служби, а також з дозволу інших уповноважених органів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підстава: ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
4. Керівник підприємства зобов’язаний забезпечити працівників підприємства питною водою, кількість та якість якої повинна відповідати вимогам санітарних норм.
Підстава: ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
5. Керівники підприємств зобов’язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів.
Підстава: ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».


ПАТ «Аграрний фонд» розпочав весняну форвардну програму закупівлі зернових піду рожай 2016 року. Закупівельні ціни, виходячи з яких здійснюється передплата за договорами для жита -2800 грн/тн, пшениці 2 класу -3500 грн./тн, 3 класу – 3400 грн./тн
Розмір попередньої оплати не менше 45% і не більше 65% від загальної вартості поставки за договором. Вартість користування коштами попередньої оплати (авансу) за біржовими договорами складатиме до 30% річних.
Перелік необхідних документів та більш детальна інформація на сайті
agrofond.gov.ua (форвард 2016).
Телефон для довідок: 067-328-65-43, 099-689-99-90. 


Часник інфляції не боїться



Ситуація з часником в Україні складається не найкраще для кінцевого споживача. Ринок на 70% заповнений китайським продуктом. Українські виробники можуть зробити свій вибір на користь вирощування озимого часнику української селекції.

Серед гравців ринку – компанія «Чистий продукт-С», яка щороку відводить під часник 60–70 гектарів у сівозміні.

В Україні практикують два варіанти вирощування товарного часнику – із однозубок та повітряного насіння. Останній спосіб значно дешевший, хоча триваліший у часі.

«Чистий продукт-С» вирощує товарний часник із повітряного насіння. З посівним матеріалом проблем немає, адже самі мають статус насіннєвого господарства по часнику і входять до асоціації «Українське насіннєве товариство». Виробничі обсяги достатні, щоб забезпечити посівним матеріалом площу близько 300 га.

Усім покупцям посадкового матеріалу допомагають відлагодити технологію, дають поради щодо збуту.

У господарстві «Чистий продукт-С» використовують технологію дворічного вирощування часнику.

 Для боротьби з бур’янами застосовується мульчування: на початку грудня повністю накриваються висаджені площі соломою і на перший, і на другий рік розвитку рослин.  накритому ґрунті добре зберігається волога, рослини отримують додатковий захист від морозів, тому за такої технології часник майже стовідсотково переживає зиму.

Товарні цибулини формуються після другої зимівлі. Вже на початку червня можна збирати урожай і продавати його.

Потенційний ринок збуту для українського виробника часнику дуже серйозний, навіть незважаючи на велику кількість імпорту. Попит на нього перевищує пропозицію і випереджає її.



ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОГО ЧАСНИКУ НАД ДРУГИМИ ОВОЧЕВИМИ КУЛЬТУРАМИ:

§  Можливість вирощування без поливу;

§  Наявність загальноприйнятого  набору сільськогосподарських знарядь;
§  Застосування органічної технології дозволяє вирощувати озимий часник взагалі без обробітку засіяної площі в рік врожаю;
§  Відсутня змушена циклічність збирання врожаю;
§  Надраннє надходження грошових коштів (до 15 серпня повністю закінчено збір врожаю в усіх кліматичних зонах України);
§  Надвисока рентабельність  культури (очікувана виручка з 1 га у 2016р.
500-700 тис. гр.)

Для отримання більш детальної інформації звертатися до управління агропромислового розвитку за телефонами: 2-81-49, 2-80-90
 
  Про проведення конкурсного відбору проектів суб'єктів малого і середнього підприємниства 


ПЛАН ЗАХОДІВ із відзначення Дня охорони праці на підприємстві у 2016 році під девізом „Стрес на робочому місці: колективний виклик” 


                      Про охорону врожаю 2016 року від пожеж



На виконання розпорядження голови райдержадміністрації  від 13.05.2016  №162 «Про охорону врожаю 2016 року від пожеж» інформуємо Вас про вимоги правил пожежної безпеки у період підготовки та під час збирання зернових культур:
- вся збиральна техніка, агрегати й автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, обладнані первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори - двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі - відповідно до пунктів 7.8.7, 7.8.8 і штиковою лопатою). Трактористи, комбайнери, їхні помічники та інші особи, задіяні на роботах по збиранню врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.1);
- на полях повинні бути встановлені знаки, таблички та плакати (НАПБ А.01.001-2004);
        - корпуси комбайнів оснастити заземлювальним металевим ланцюгом, який торкатиметься землі (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.2);
- перед дозріванням колосових (у період воскової зрілості) хлібні поля в місцях прилягання їх до степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць  повинні бути обкошені (зі збиранням скошеного) і оборані смугою не менше 4 м завширшки (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.6);
         - у період воскової зрілості збіжжя перед косовицею хлібні масиви необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками потрібно робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений хліб із прокосів треба негайно прибирати. Посередині прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки. (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.7);
- безпосередньо на хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збирається врожай, необхідно мати напоготові трактор із плугом на випадок пожежі. У випадку групового методу збирання до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристосовані для гасіння пожеж зернових (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.9);




Не дозволяється:
    - у період збирання забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.10);                                                            
- робота тракторів, самохідних шасі, автомобілів і іншої збиральної техніки без  капотів або з відкритими капотами (для запобігання влученню соломи на випускний колектор двигуна). На комбайнах і інших машинах із двигунами внутрішнього згоряння, що не  мають капотів, випускний колектор  повинен бути захищений металевим щитком, що закриває його уздовж усієї довжини зверху і збоку;
-   заправлення збиральної техніки в хлібних масивах;
    -  заправлення машин у нічний час у польових умовах (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.12);
  - радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, транспортерів, підбирачів, шнеки та інші вузли і деталі збиральних машин повинні своєчасно очищуватися від пилу, соломи і зерна (НАПБ А.01.001-2004, п. 7.9.1.14).
Також необхідно:
-                влаштувати захисні протипожежні смуги навколо населених пунктів,
-                прибирати суху рослинність,
-                територію населених пунктів очистити від звалищ горючих відходів (НАПБ А.01.001-2004, п. 4.1.1).



Начальник управління                                                          О.П. Андрійченко












Шукати в на сайті