Добропільська районна державна адміністрація забезпечує: Виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; Законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; Підготовку та виконання відповідних бюджетів; Звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; Взаємодію з органами місцевого самоврядування; Реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Відомі аграрії Добропільщини



Дбати про землю і про людей
За ці роки Валерію Благову довелося опанувати ази агрономії, стати інженером, бо у фермерстві мусиш, насамперед, покладатися на власні сили. Адже працюєш сам на себе. До того ж з кожним роком вдосконалюються технології обробітку землі. І якщо ти хочеш бути добрим господарем, то мусиш не тільки дбати про належний обробіток грунту, але й впроваджувати щось нове. Не все вдавалося одразу, проте завжди в усіх життєвих ситуаціях відчуває підтримку дружини Лілії, яка є надійним тилом вдома, однодумця сина, котрий після закінчення учбового закладу стане справжнім помічником та послідовником батька. Мабуть, у цьому і секрет успіху фермерського господарства, бо це сімейна страва. А ще відвідував агровиставки, приймав участь у семінарах, переймав досвід у кращих аграрників України та Франції.
Нині фермер обробляє 1581 га землі, орендованої в селян Світлівської та Добропільської сільських рад. Жодний гектар не пустує, всі землі оброблені. Зараз не впізнати колишню тракторну бригаду в селі Світле, де знаходиться матеріально-технічна база господарства. Тільки за 2015 – 2017 роки було придбано техніки на суму більше 10 млн. грн.. Адже без потужної сучасної техніки якісно не обробиш стільки землі.
Фермерське господарство успішно підходить до завершення поточного року: податки до місцевого бюджету сплачено у повному обсязі, здійснює виплату орендної плати за землю, вчасно виплачує заробітну плату робітникам, які мають повний соціальний пакет. Підготовлено і добрий фундамент на наступний рік – посіяли 495 гектарів озимих зернових культур.
У господарстві працює 32 особи, і на кожного з них Валерій Вікторович може покластися, як на самого себе, бо всі працьовиті та сумлінні. А сам він вимогливий, в першу чергу до себе, професійна людина, яка дбає і про землю, і про людей, ініціативний керівник, здатний аналізувати і прогнозувати події. За час його керівництва на підприємстві сталося багато позитивних змін, створені гідні умови для співробітників: кімната відпочинку, роздягальня, душова. Усі працівники забезпечені спецодягом за рахунок підприємства.
Фермер не стоїть осторонь громадських справ. Фермерське господарство «БіС» надає спонсорську допомогу Світлівській середній школі, дитячим садкам с. Новий Донбас та м. Білицьке, спілці ветеранів – афганців та Білицькому будинку – інтернату для громадян похилого віку. Підтримує спортивні заходи Добропільського району.
За великі досягнення Благова - керівника, за його людяність, за нездоланне бажання працювати на користь рідного краю, у 2013 році було присвоєно звання «Людина року Добропільщини - 2013».
Завдяки наполегливій праці та доброзичливому ставленню до людей труда він користується довірою і повагою на щедрій Добропільській землі. Розумний господар, добрий християнин, Валерій Вікторович відроджує рідний край, він відомий на Добропільщині не пустими лозунгами та красномовними обіцянками, а конкретними ДОБРИМИ справами.
Шановний Валерій Вікторович, з нагоди ювілею прийміть найтепліші вітання і сердечні побажання міцного здоров’я, щастя, впевненості в собі, гарного настрою, любові близьких та друзів, визнання від тих, кому випала честь працювати та жити разом з Вами. Хай Ваше серце зігріває тепло людської подяки за добрі справи, зроблені Вами, а Ваша праця заколоситься щедрою нивою успіху!
Коли на Добропільській землі зароджувалося фермерство, Валерій Вікторович Благов вирішив поєднати своє життя з сільським господарством. З квітня 2002 року і по теперішній час він очолює фермерське господарство «БіС». Валерій – один з успішних фермерів, який на власному прикладі довів, що фермерство, як форма господарювання, може розвиватися і процвітати.


«Жити заради інших – найбільше досягнення, яке може мати людина» - ось життєве кредо жінки – аграрія, про яку піде мова.
Наша героїня рано пішла на свій хліб: одразу після закінчення Водянської загальноосвітньої школи в 1975 році вона розпочинає свій життєвий шлях із вступу до Харківського зооветеринарного інституту, який успішно закінчує в 1980 році. Це був нелегкий період в її житті, коли Галина поступово формувалася як особистість, коли невтомно РОБИЛА СЕБЕ: заміжжя, народження дітей, робота зоотехніком – селекціонером радгоспу «Добропільський», потім з 1985 по 1997 рік посада заступника головного бухгалтера в колгоспі ім.. XXI з’їзду КПРС.
В 1997 році стала Галина Олексіївна керівником ТОВ «Авангард», а з 2004 року по 2017 стояла у керма ТОВ «Дакс» Добропільського району. Підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур, це одне з небагатьох господарств, яке займається тваринництвом.
«Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей» - саме ці слова сповна характеризують нашу героїню. Майже 40 років прожила Галина Олексіївна із своїм чоловіком, Бусилко Ігорем Івановичем, який був другом не тільки в сімейному житті, а й радником і наставником у професійній діяльності, бо сам продовжував справу свого батька, почесного працівника сільського господарства району Бусилко Івана Миколайовича.
Разом із чоловіком виховала Галина Олексіївна двох чудових доньок, Ольгу та Катерину, вже має чотирьох онуків. Відрадою не тільки для бабусі, а й для усього Добропільського району є найстарший онук, Олександр. Хлопець навчається на другому курсі Київського Національного університету кіно, театру і телебачення ім. Карпенко – Карого на факультеті «актор кіно і театру» та має неперевершений тембр голосу та неабиякі акторські таланти.
За свій нелегкий трудовий шлях, за невтомну працю Галина Олексіївна неодноразово нагороджувалась районними відзнаками та здобула пошану колег і односельців. А ще вона є хорошим другом, здатним прийти на допомогу, визволити з біди і не заздрити щастю інших, найкраща матуся і бабуся, здатна забезпечити своїм близьким надійний та затишний тил.
Шановна Галино Олексіївно, дозвольте подякувати Вам за самовіддану й невтомну працю та з нагоди ювілею побажати, щоб і надалі втілювалися в життя Ваші плани, задуми та сподівання на радість Вашим рідним, на благо розквіту рідного краю. Хай обходять Вас стороною життєві негаразди, а Ваша родина живе у сімейному затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї.
Щедра Добропільська нива виплекала у своїх долонях тендітну, добру, чуйну жінку – турботливу матусю і клопотливу бабусю. Ми хочемо розповісти про єдину жінку – керівника, яка довгих 20 років очолювала сільськогосподарське підприємство району ТОВ «Дакс»,- Бусилко Галину Олексіївну.
Щастя Вам, усмішок, щедрої долі,
Серце хай гріє людська доброта,

Втоми не знайте ні в чому й ніколи

І будьте здорові на довгі літа!


«З ЛЮБОВ’Ю  ВИРОЩЕНЕ» 

Мрію закласти сад Андрій Миколайович виношував давно, вивчав досвід передових господарств, відвідував численні виставки по садівництву, спілкувався із фаховими спеціалістами, які мають і теоретичний, і практичний досвід в цій галузі. Загальна площа саду становить 2 га. Проте, на такій невеликій площі вирощуються 16 сортів яблук: і літні, і осінні, і зимові. Яблуні з року в рік радують дбайливого господаря щедрим врожаєм, тим більше, що Андрій Миколайович взяв за основу органічне виробництво плодів з використанням гуматів, деревинного попелу та перегною для отримання якісної продукції, безпечної споживачам. Гумінові добрива останнім часом викликають в аграріїв все більшу зацікавленість. При відносно невеликій вартості, вони забезпечують рослини корисними речовинами, посилюють їхній імунітет, збільшують врожайність культури, сприяють привабливому товарному її вигляду. Із застосуванням органіки, Андрій Миколайович сподівається отримати гарний результат і в поточному році. 
І тому, як достигнуть яблука, господар гостинно запрошує всіх бажаючих завітати до нього в сад, щоб оцінити вирощену продукцію, придбати її, і насолоджуватись неперевершеним її смаком. Такий логотип супроводжує яблука, вирощені фермером Андрієм Батицьким на Добропільщині. Він - унікальна людина, всім серцем закоханий в своє рідне село, в свій сад, який посадив власноруч і плекає його, як мале дитя.



Якщо ти хочеш більше мати,
Тоді працюй, працюй, мій брате!
І не жалій ні сил, ні рук,
Доколи в грудях серця стук.
Герой нашої розповіді народився у великому селі, розкинутому посеред прекрасного Донецького степу, де протікає річка Казенний Торець. Із степом стикаються рівні доглянуті поля, де вирощують пшеницю, ячмінь, просо та овочі. Мальовничий край хліборобів, фермерів та взагалі, надзвичайно добрих і працьовитих людей. Це с. Октябрьське, нині Шахове, в якому проживає Середа Сергій Іванович – людина з добрим серцем та душею, завжди відкритою для людей. Доля його цілком звичайна для того покоління: хлопчик із селянської родини, чиї батьки все життя проробили у місцевому колгоспі. Мабуть, від батька молодший син і перейняв любов до землі, а також – уміння керувати колективом, тобто якості, котрі вельми знадобляться йому в майбутньому.
Після закінчення Дніпропетровського сільськогосподарського інституту за фахом «вчений агроном» в далекому 1979 році, розпочав Сергій Іванович трудову діяльність в колгоспі «Росія» Добропільського району бригадиром тракторної бригади, з цієї посади пішов до армії. З 1981 по 1986 працював агрономом – насінневиком господарства. Весь його трудовий шлях – агроном, завідуючий АЗС (а це теж був певний досвід) – це школа життя від звичайного трударя до керівника сільськогосподарського підприємства.
Останні 15 років Сергій Іванович очолював сільськогосподарське підприємство «Шахово». Керівник користувався заслуженим авторитетом серед колег. Людяність, порядність, відповідальність сповна властиві Сергію Івановичу. Він завжди відгукується на чужий біль, а якщо, бува, навіть колись і нагримає на когось, то одразу ж відходить. Бо добра душа зла не пам’ятає.
В житті Сергія Івановича був дуже складний період, коли він захворів. Тоді багато чого переосмислив і навчився дякувати Богу: за гарний врожай, за те, що дає йому сили ростити його, робити в житті щось добре. Звичайно, іноді бували роки «не дуже», очікували більшого. Але і тоді зібраний врожай давав можливість нормально господарювати, йти в ногу з часом.
Нині він на заслуженому відпочинку, але його добре знають і поважають селяни. Чоловік щасливо живе в шлюбі вже 35 років. Разом із вірною «половинкою» Валентиною Олександрівною виростили двох дітей: сина Володимира та доньку Тетяну. Радіють і трьом онукам, що піднімаються і розквітають під пильним наглядом дідуся й бабусі.
В родині Середи немає «жіночих» і «чоловічих» справ, всі вони розподіляються між членами сім’ї. Взірець у всьому - Сергій Іванович, бо він вміє зрозуміти і настрій, і зайнятість дружини, завжди допомогти їй та підтримати. Адже кожна господиня позаздрить вмінню нашого героя вирощувати гібридні та елітні сорти овочів і фруктів, розводити вишукані квіти, тому його подвір’я завжди привітно посміхається гостям яскравими барвами, ніби хизуючись вмілими руками господаря.
Ось такий портрет керівника аграрного підприємства, людини щирої, відповідальної, небайдужої. Адже навіть на заслуженому відпочинку Сергій Іванович докладає максимум зусиль, щоб життя односельців ставало ще кращим та заможнішим. За свою багаторічну працю Середа С.І. неодноразово був нагороджений подяками та цінними подарунками від громади та від керівника глинодобувних підприємств ПАТ «Веско», ПрАТ «Огнеупорнеруд» Цимармана Є.В.


Хвала рукам роботящим!
Ми всі знаємо прописну істину про те, що повага є підґрунтям усіх відносин між людьми. З давніх часів професія хлібороба на селі є однією із самих поважних. Адже щоб виростити хліб, треба любити понад усе рідну землю, віддавати їй частинку своєї душі. А ще й досконало володіти технікою. Хто живе у селі, той знає, що життя механізатора таке, що доводиться працювати на полі інколи у дуже складних умовах.
З ранньої весни і до «білих мух» у сільського механізатора найспекотніша пора. Навесні треба орати землю, боронувати, проводити культивацію та засівати поля насінням; влітку - косити, молотити, скиртувати сіно та солому; восени – знов орати, а взимку ремонтувати техніку. І для виконання цих робіт необхідно володіти організаторськими здібностями. Ось про таку людину і піде мова.
Лінкін Василь Петрович – один з перших механізаторів в районі. Син землі, понад 40 років присвятив він нелегкій праці на землі. В 1973, в свої 18 років, розпочав він трудовий шлях трактористом колгоспу імені «Першого травня». У 1980 році закінчив Слов’янський сільськогосподарський технікум, здобувши кваліфікацію «механік сільського господарства». І з цього часу очолював тракторну бригаду №2 цього ж підприємства. З листопада 2004 року працював в ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» спочатку бригадиром тракторної бригади, а на пенсію вийшов в 2012 році з посади керуючого сільськогосподарською дільницею. В його веденні було 22 одиниці техніки: 18 тракторів і 4 комбайни, які завжди знаходились у належному стані.
Працелюбність, щира відданість своїй справі принесли Василю Петровичу людську пошану і славу. Вже багато років він є депутатом Криворізької сільської ради. В 2012 році за багаторічну плідну працю його було відмічено листом Подяки голови обласної державної адміністрації.
Після виходу на заслужений відпочинок Лінкін Василь Петрович продовжує свою хліборобську справу у фермерському господарстві «Тетяна». Незважаючи на всі життєві труднощі і погіршення стану здоров’я, він робить усе, щоб відродити рідне село, приймає активну участь у житті громади: допомагає сільській школі та її учням, пробуджуючи в дітях цікавість до роботи на землі, бажання приносити користь рідному краю та людям.
Є люди, для яких найвищою радістю в житті - це відчувати себе потрібним іншим людям. Такою людиною і є Лінкін Василь Петрович. Хочеться сподіватися, що його справу і його любов до рідної ЗЕМЛІ пронесуть по життю його діти і онуки, яких він любить понад усе.


СТОВ «Торецьке» в Добропільському районі – господарство, про яке багато хто чув, і не раз.
         В кабінеті керівника сільгосппідприємства -  депутата районної ради VII скликання Голованьова Володимира Миколайовича багато подяк та грамот за призові місця, які господарство посідає за підсумками року.
         З року в рік в СТОВ «Торецьке» проводиться клопітка робота по удосконаленню структури посівних площ, впровадженню новітніх технологій та  нових сільськогосподарських культур, вирощування яких суттєво покращує фінансове становище господарства.
          Другий рік поспіль в господарстві буде вирощуватись така цінна ефіроолійна культура, як коріандр. Підприємство закупило достатню кількість мінеральних добрив і на початку лютого провело підживлення озимих культур по мерзло – талому грунту на 100% площ, що дає надію на отримання гарного врожаю.
         Поля в СТОВ «Торецьке» доглянуті, бо вноситься необхідний комплекс препаратів проти хвороб, шкідників і бурянів.
         Гарному кінцевому результату сприяє і якісний насінневий матеріал від кращих виробників, причому це насіння еліти і першої репродукції.
         За останні роки в господарстві значно оновився машинно – тракторний парк.
         Сільськогосподарське підприємство не має жодних проблем із кадрами: в колективі працює чимало молоді, а це ознака того, що господарство має перспективу, має майбутнє.
         Досвід сільгосппідприємства СТОВ «Торецьке»  та його керівника є прикладом того, як треба відноситись і до землі, і до вирішення актуальних питань розвитку місцевої громади, адже щороку на соціальну підтримку села підприємство виділяє значні кошти.
         Керівник цього підприємства користується заслуженим авторитетом у громади. Людяність, порядність, відповідальність сповна властиві  Голованьову Володимиру Миколайовичу. Він постійно веде роботу з пошуку нових каналів реалізації сільськогосподарської продукції, налагодження бізнес – контактів, створення умов для інформаційного обліку та поліпшення інвестиційно – інноваційного клімату в регіоні.
         За пропозиціями аграріїв, Володимир Миколайович в січні поточного року очолив Аграрний Союз України в Донецькій області. Побажаємо йому ефективної праці на цій відповідальній посаді разом із своїми колегами – однодумцями.





Свята любов до рідної землі.
Щаслива він людина – Федір Паскал. Багатий щедрим серцем і доброю усмішкою, двома синами, трьома онуками і однією онучкою. Безмежно закоханий у наш Добропільський край, одвічну хліборобську ниву, Федір Васильович належить до плеяди працелюбних, відданих своїй професії людей.Все його життя – трудовий шлях як чисте, без жодного бур’яну, поле. А він його плекав не рік, не  два, а 53 роки, з них 43 – на  Доброму полі.Агрономом–насіннєвиком та головним агрономом радгоспу «Добропільський» - з 1966 по 2002 рік. Найцікавішим, найуспішнішим періодом своєї роботи він вважає саме ці роки. За високі досягнення Федір Васильович був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.

Останні 10 років трудової діяльності очолював ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство». Це за роки його керівництва господарство більше уваги почало приділяти  виробництву насіння ярих і озимих культур високих посівних ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» і сьогодні - єдине господарство, яке має паспорт–патент на право виробництва та реалізації насіння. Тут впроваджуються прогресивні технології обробітку землі, не лякаються новацій. Як і за часи керівництва Федора Васильовича, так і на теперішній час в ТОВ «Добропільське сортонасінницьке підприємство» висока культура землеробства, землі не дають «гуляти», з любов’ю і навіть з якимось фанатизмом роблять хлібороби свою одвічну справу – вирощують хліб, незважаючи ні на які перешкоди.
 Й справді геройська біографія відданої своїй справі людини! Доброта, відповідальність, сумлінність проявились в ньому людині. Він не може працювати інакше, за  яку б справу не брався, корінням тримається за землю. Шановний Федір Васильович! Ви так любите землю і людей, які на ній працюють, що вона не може Вам не віддячити! Тож нехай ця віддяка додає Вам сил і енергії, дасть наснагу. І напередодні Вашого дня народження ми хочемо побажати Вам сімейного затишку, здоров’я, щастя і добробуту! 




                                                                               Син землі- Соловйов Микола Харлампійович!
Біографія героя цього нарису – цілком звичайна для його покоління. Народився Микола у простій селянській родині, де діти завжди спішили допомагати своїм батькам, тому й знали, як заробляти на хліб. Мабуть від батька син і перейняв любов до землі, любов до людей. Після закінчення Шилівської  семирічної школи Микола розпочав свою трудову діяльність в Добропільському краї. Простий сільський хлопець виріс з рядового механізатора до одного з кращих керівників сільськогосподарських підприємств, яке очолював більше 17 років – це колгосп «Червоний Партизан». Його трудова діяльність  відзначена високими нагородами: двома орденами Трудового Червоного Прапора, званням Заслуженого працівника сільського господарства України, почесною відзнакою Добропільської районної ради «За заслуги», присвоєнням Миколі Харлампійовичу звання Почесного громадянина Добропільського району.
Поруч із ним завжди його дружина Любов Григорівна. При його зайнятості, вона створювала домашній затишок і виховала двох чудових дітей, які вже дорослі.  Син Микола і донька Ірина продовжують справу батька у фермерському господарстві. Троє онуків – Андрій, Елла, Єгор – пишаються своїм дідом. З нагоди дня народження шановний Микола Харлампійовичу,  прийміть наші найщиріші побажання міцного здоров’я, безмежного людського щастя, сімейного добробуту. Божої благодаті та всіляких гараздів Вам і Вашій родині на многії роки!!!

Ювілей – це на просто свято,
Це здобутки всіх років в житті,
То нехай їх ще буде багато,
Щоб здійснились задуми усі.
Щастя хай щомиті сприяє
Мати успіх, достаток, добро,
Серце радість й любов зігріває,
Друзі й рідні дарують тепло!

Шукати в на сайті