Одним із талановитих поетів Донбасу є Борис Федорович Білаш. 1 серпня 2016 року йому виповнилося 75 років. Борис Федорович Білаш народився 1 серпня 1941 року на руднику Чирагідзор Ханларського району Азербайджану. У 1944 році родина письменника переїхала до Донбасу. Борис Федорович зростав у шахтарській родині, мав важке дитинство, пізнав будні війни. Навчався у Горлівському гірничому технікумі, деякий час працював у шахті, де отримав перші уроки життя, особливі випробування й незабутній досвід.
Поет-земляк має декілька нагород від православної церкви, зокрема орден преподобного Нестора Літописця. Заслужений працівник культури України. Лауреат всеукраїнського конкурсу «Золота фортуна», обласної премії ім. В.Шутова. Тривалий час керував обласним літературним об’єднанням.Борис Федорович є автором гімну, присвяченого Святогір’ю, він є Почесним громадянином цього міста. Природі та людям Святогірського краю письменник присвятив збірки своїх віршів «Живая тайна Святогорья» (1990), «Молчание добра» (1997), «Доколе, Родина?» (1999), «Поклон» (2002), фотоальбом «Святогорье» (2002). Його поезії примушують нас не тільки замислюватися над сенсом життя людини, а й виховують почуття патріотизму, повертають читачів до історичних коренів, вражають красою поетичного слова. В читальні центральної бібліотеки оформлена біографічна виставка – персоналія Борису Білашу « Поезія написана серцем».Поетична вітальня «Поетичне слово Бориса Білаша» зібрала прихильників літературної творчості поета і його діяльності. Поезії Бориса Білаша цікавлять сучасного читача, передають життєвий досвід митця, зворушують своєю простотою й глибиною водночас. Під час заходу проведено літературно-поетичні паралелі творчості Б. Білаша з іменами визначних письменників-земляків Донеччини. Серед них: Борис Грінченко, Спиридон Черкасенко, Степан Васильченко, Володимир Сосюра, Леонід Талалай, Василь Стус, Галина Гордасевич та багато інших.
