У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. А рік той – тисяча дев’ятсот дев’яносто перший. Перший день грудня, коли відбувся Всеукраїнський референдум – доленосний день в історії України.
Саме він підтвердив прагнення українського народу жити в незалежній суверенній державі. Українці обрали Незалежність. У ці серпневі дні календар історії відраховує 25-ту річницю Незалежності України. Нелегкими і, далеко не безхмарними, видалися ці роки. Довелося йти важким шляхом соціально-економічних перетворень, створювати практично заново державні інститути, нові правила і стандарти життя. Сучасником становлення нової держави і її активним будівником стала наша землячка за місцем проживання - Сівкова Лідія Миколаївна, народний депутат Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки 12-го скликання, яка згодом була перейменована на Верховну Раду України 1-го скликання. Лідія Миколаївна народилася 26 червня 1951 року у Росії, безпартійна, вищу освіту зооінженера отримала в Саратовському зооветеринарному інституті. Працювала головою колгоспу ім. В.І. Чапаєва Добропільського району, трудовим колективом якого була висунута кандидатом у народні депутати. 18.03.1990 обрана народним депутатом України по Добропільському виборчому округу №123, отримавши у 2-му турі 56.07% голосів з 6 претендентів. У Верховній Раді входила до групи "Земля і воля". Член Комісії ВР України з питань відродження та соціального розвитку села. Депутатські повноваження виконувала з 15.05.1990 по 10.05.1994. 60 депутатів Добропільської районної ради 21 скликання (1990-1994) теж несподівано стали свідками народження незалежної України. Серед них: Кривенко Т.Г., Коваленко А.В., Ровний В.Г., Костров Д.П., Каніболоцький О.І., Щелкунов М.П., Принцевська В.А., Заровня Т.А., Томко М.І., Бусилко І.І., Сокол В.М., Рижинков М.Л., Наровілова Л.В., Куштейко С.П., Полгороднік В.В., Скрипник О.П., Солоха О.В., Лягуша Н.В., Усок П.П., Пашкевич В.М., Яковенко Н.Ф., Загороднов М.П., Гур’єва О.І., Кравченко С.Д., Кулєш В.П., Заблуда О.В., Паскал Ф.В., Колесник А.Ф., Петров В.І., Лашин М.В., Мамонова В.Д., Розенко Л.І., Пихтя Н.І., Соловйов М.Х., Верич Ф.М., Верютин А.І., Гайдоба П.П., Боровик В.А., Злидніченко Т.І., які більшу частину життя присвятити роботі на нивах Доброго Поля і неодноразово обиралися депутатами районної ради та багато інших жителів нашого району. А такі, як – Мартов В.О., Шаров В.С. і по теперішній час переймаються проблемами району. Маючи мандат районного депутата, намагаються якомога більше зробити для розвитку рідної землі на благо своїх земляків. Минуло чверть століття. Чи всі сподівання виповнилися? Мабуть, ні. Тому нині перед нашою країною постало надзвичайне завдання: створити нові державні механізми, збройні сили, досягти миру на нашій землі, налагодити взаємовідносини з навколишнім світом, сформувати систему місцевого самоврядування. І головне – будувати незалежну суверенну Україну за принципом демократії, політичної та економічної свободи. День Незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень. У День Незалежності необхідно подати один одному руку. Хтось уже зробив це раніше, хтось це зробить сьогодні, а хтось, можливо, це зробить завтра. Але ми не повинні залишати давній розбрат своїм онукам, бо краще за інших знаємо ціну визволення та ціну української єдності. Усі ми хочемо зберегти найдорожче: дітей і родину, мир і спокій, працю і добробут, надію і віру. Нехай Господь дасть нам мудрість у прийнятті рішень, терпіння, духовні сили і далі непохитно відстоювати суверенність нашої держави. Бажаємо нашим співвітчизникам, українцям не втрачати віри. Миру, спокою та міцного здоров’я всім родинам. Нехай Господь береже нас та Україну.
Саме він підтвердив прагнення українського народу жити в незалежній суверенній державі. Українці обрали Незалежність. У ці серпневі дні календар історії відраховує 25-ту річницю Незалежності України. Нелегкими і, далеко не безхмарними, видалися ці роки. Довелося йти важким шляхом соціально-економічних перетворень, створювати практично заново державні інститути, нові правила і стандарти життя. Сучасником становлення нової держави і її активним будівником стала наша землячка за місцем проживання - Сівкова Лідія Миколаївна, народний депутат Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки 12-го скликання, яка згодом була перейменована на Верховну Раду України 1-го скликання. Лідія Миколаївна народилася 26 червня 1951 року у Росії, безпартійна, вищу освіту зооінженера отримала в Саратовському зооветеринарному інституті. Працювала головою колгоспу ім. В.І. Чапаєва Добропільського району, трудовим колективом якого була висунута кандидатом у народні депутати. 18.03.1990 обрана народним депутатом України по Добропільському виборчому округу №123, отримавши у 2-му турі 56.07% голосів з 6 претендентів. У Верховній Раді входила до групи "Земля і воля". Член Комісії ВР України з питань відродження та соціального розвитку села. Депутатські повноваження виконувала з 15.05.1990 по 10.05.1994. 60 депутатів Добропільської районної ради 21 скликання (1990-1994) теж несподівано стали свідками народження незалежної України. Серед них: Кривенко Т.Г., Коваленко А.В., Ровний В.Г., Костров Д.П., Каніболоцький О.І., Щелкунов М.П., Принцевська В.А., Заровня Т.А., Томко М.І., Бусилко І.І., Сокол В.М., Рижинков М.Л., Наровілова Л.В., Куштейко С.П., Полгороднік В.В., Скрипник О.П., Солоха О.В., Лягуша Н.В., Усок П.П., Пашкевич В.М., Яковенко Н.Ф., Загороднов М.П., Гур’єва О.І., Кравченко С.Д., Кулєш В.П., Заблуда О.В., Паскал Ф.В., Колесник А.Ф., Петров В.І., Лашин М.В., Мамонова В.Д., Розенко Л.І., Пихтя Н.І., Соловйов М.Х., Верич Ф.М., Верютин А.І., Гайдоба П.П., Боровик В.А., Злидніченко Т.І., які більшу частину життя присвятити роботі на нивах Доброго Поля і неодноразово обиралися депутатами районної ради та багато інших жителів нашого району. А такі, як – Мартов В.О., Шаров В.С. і по теперішній час переймаються проблемами району. Маючи мандат районного депутата, намагаються якомога більше зробити для розвитку рідної землі на благо своїх земляків. Минуло чверть століття. Чи всі сподівання виповнилися? Мабуть, ні. Тому нині перед нашою країною постало надзвичайне завдання: створити нові державні механізми, збройні сили, досягти миру на нашій землі, налагодити взаємовідносини з навколишнім світом, сформувати систему місцевого самоврядування. І головне – будувати незалежну суверенну Україну за принципом демократії, політичної та економічної свободи. День Незалежності – це день, у якому щорічно зустрічаються Минуле і Майбуття України. Минуле має вселяти мудрість. Майбуття повинно виховувати в нас відповідальність за прийняття рішень. У День Незалежності необхідно подати один одному руку. Хтось уже зробив це раніше, хтось це зробить сьогодні, а хтось, можливо, це зробить завтра. Але ми не повинні залишати давній розбрат своїм онукам, бо краще за інших знаємо ціну визволення та ціну української єдності. Усі ми хочемо зберегти найдорожче: дітей і родину, мир і спокій, працю і добробут, надію і віру. Нехай Господь дасть нам мудрість у прийнятті рішень, терпіння, духовні сили і далі непохитно відстоювати суверенність нашої держави. Бажаємо нашим співвітчизникам, українцям не втрачати віри. Миру, спокою та міцного здоров’я всім родинам. Нехай Господь береже нас та Україну.
Джерело посилання: http://dobropol-rayon-rada.blogspot.com
