До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Добропільського району відвідав Татаренко Степаниду Гілерівну, маму воїна-інтернаціоналіста Татаренка Володимира Миколайовича, які мешкають у с. Василівка Шилівської сільської ради. В ці пам'ятні дні ми вклоняємося всім, хто служив в Афганістані, хто хоч і з пораненою душею повернувся з війни живим, і з вірою в краще майбутнє та працює сьогодні на благо Добропільщини.
Для Степаниди Гілерівни син - це велике щастя, осяяне сонцем його прекрасної родини, дружини і 2-х синів. Одинадцять місяців служби в Афганістані відчувались у серці мами кожною клітинкою невимовних душевних мук, невтішних ночей, сліз. Пронизлива біль скувала тіло Степаниди Гілерівни, коли чоловік приніс на роботу конверт, а не листочок. Миттєво блиснула тоді надія… живий. Володя отримав важке поранення і лікувався у тодішній столиці 2 довгих роки, перенісши 6 операцій. Було все: зневіра, розчарування, небажання жити. Йому було лише 20 років. Поряд знаходились бойові друзі, які були в такому ж становищі та мама, яка їздила до нього кожні 2 тижні і змогла зігріти теплом сина та вселити надію. З роками вона доклала неймовірних зусиль для того, щоб Володя закінчив університет, створив сім’ю, і отримав величезну радість життя.
Побіліли мамині скроні, болять натруджені руки і ноги, але вона продовжує молитися за свою дитину, за родину, за щасливе майбутнє і обличчя торкає радісна материнська посмішка.
28 років тому закінчилася десятилітня афганська війна, В людській пам’яті вона буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдат і сльозами жінок і матерів. Летять, відлітають у вічність роки, і скільки б їх не минуло, у нашій історії навіки залишаться імена героїв-земляків.
