1 листопада виповнюється 150 років від дня народження Дніпрової Чайки (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (1861-1927) - української письменниці та поетеси. Дніпрова Чайка посіла помітне місце в дитячій літературі, тематично і жанрово розширивши її. Перше прижиттєве зібрання її творів у двох томах побачило світ у 1919-1920 рр. Серед набутків письменниці виділяються оповідання «Краплі-мандрівниці», «Буряк», вірші «Осінь», «Зима», «Весна», «Казка про Сонце та його сина». За мотивами фольклору вона створила лібрето опер «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима й Весна, або Снігова скеля», «Проводи Сніговика-Снігуровича». Талант письменниці високо оцінили І. Франко та М. Коцюбинський. З приводу ювілею письменниці в центральній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Забута незабутня Дніпрова Чайка», де зібрано її твори, матеріали про життя та творчість, спогади та відгуки сучасників. Літературна спадщина Дніпрової Чайки невелика за обсягом, але вагома своїм реалістичним змістом, демократичними ідеями. Краща її частина по праву входить у духовну скарбницю українського народу.
