Майбутнє. В цьому слові є своя неприхована таємничість. Кожен із нас проживає своє життя так, як вважає за потрібне, але все ж таки усвідомлює - без минулого немає майбутнього. Історія наших предків - безмежне надбання, яке потрібно знати, цінити, берегти та примножувати. Ми повинні знати минуле свого народу, своєї держави. Кожна освічена людина повинна розуміти, що без прожитого минулого немає життя сучасного, без древнього немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для нас історія нашого народу - це не просто минуле, це його серце і душа.Як можна пояснити, чому українці так шанують хліб і землю, яку називають священною, чому калина має таке глибоке символічне значення для нашої культури? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу, бути гідним громадянином своєї держави. Однією такою вагомою історичною подією українського народу є зруйнування останньої Запорозької Січі.
16 червня в районі було відзначено 236-у річницю зруйнування останньої Запорозької Січі.
Атаман Юр’ївського осередку Новогродівського полку Українського реєстрового козацтва, майор Віктор Батицький зустрівся з колективом райдержадміністрації та провів короткий екскурс в українську історію.
4-5 (15-16) червня 1775 року війська на чолі з генерал-поручиком Петром Текелієм та генералом Федором Чорбою оточили фортецю Підпільненьської Січі. Не маючи достатніх сил боронити Січ, кошовий отаман Петро Калнишевський змушений був здати фортецю. 16 червня 1775 року Запорізька Січ була остаточна ліквідована. Запорізьке військо було розпущено, фортеця зруйнована, майно і казна Січі конфісковано. Петро Калнишевський та козацька старшина були заарештовані та осуджені на заслання. Але частина запорожців втекла на підвладну Османській імперії територію, де заснувала Задунайську Січ.
Починаючи з 1779 року, на території сучасного Добропільського району появилися перші великі поселення. Це були села селян-кріпаків Олексіївка (Октябрське). Добропілля, Святогорівка, Криворіжжя. В кінці XVIII століття були засновані поселення Миколаївка (Володимирівка), Михайлівка (Бойківка) та Паньківка. А також населені пункти Зубовка, Євдокіанполь, Сергіївка (які, на жаль, вже зникли з мапи району). Після ліквідації Запорізької Січі територія сучасного Добропільського району входила до складу Азовської губернії. 30 березня 1783 року з Новоросійської та Азовської губерній утворюється Катеринославське намісництво, яке проіснувало до 1796 року. З 1796 по 1802 роки намісництво було перетворено у Новоросійську губернію. 8 жовтня 1802 року, нарешті, була утворена Катеринославська губернія. Однак кордони губернії остаточно узгодили лише у 1803-му, а повітові - у 1806 році. До 1797 року значна територія нашого краю належала до Павлоградського повіту Катеринославського намісництва (окрім села Золотий колодязь, яке відносилося до Ізюмського повіту Харківської губернії).
