11 квітня світова громадськість згадує події, які
відбувалися в 1945 році. Друга світова
війна наближалася до свого фінального завершення, але не всім судилося дожити
до цієї події. Німецьке командування прийняло нелюдське рішення, від якого
навіть зараз стигне в жилах кров - тотальне знищення в'язнів концентраційних
таборів… Фашистська
каральна машина доживала останні місяці, а з наближенням радянських і союзних
військ ставала все більш агресивнішою. Саме тому вся її лють падала на
полонених і в'язнів концентраційних таборів – осередків жахів, які назавжди
закарбувалися в людській пам'яті. Минуло вже майже сімдесят років з того часу, як від
неминучої смерті були врятовані в'язні Бухенвальду, але цей табір смерті для
чоловіків і зараз залишається символом нацистського правління.
Тоді від
неминучої смерті було врятовано майже сто тисяч полонених, а згодом визвольна
хвиля покотилася далі…були звільнені концтабори Заксенхаузен, Дахау, Равенсбрюк
та інші. Для людей, які
пройшли всі жахи війни, найголовнішою цінністю є мир. Війна опалила їхні серця,
сивиною побілила голови, але душа жила святою любов'ю. З кожним роком
Велика Вітчизняна війна на крок, на перегорнуту сторінку віддаляється від нас.
Та забути звитягу батьків, дідів, прадідів неможливо. Блакитне небо - їхній
дарунок нащадкам, промені сонця в очах – теж від них. На жаль, усе
менше серед нас ветеранів, які вижили після тортур фашистських концтаборів, та
пам'ять про них живе у наших серцях і душах. З року в рік,
погожого весняного дня 11 квітня, ми з тривожним трепетом в душі приходимо
туди, де колись височіли страхітливі мури концтаборів, розташованих на
території України: «Сирецький», «Бабин Яр», «Дарницький», в яких за роки війни
загинуло понад 12 млн. людей з 30 країн світу, щоб покласти квіти до
пам'ятників загиблим в'язням. В цей день
Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли тяжкий шлях через
фашистські табори, віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які
загинули в концтаборах.
Сторінки
минулого не треба забувати ніколи. Важкий шлях пройшло «покоління війни» -
голод, тяжка, виснажлива праця та багато інших випробувань. Ті, що залишилися в
живих, сьогодні згадують минуле з болем. Скупі сльози навертаються на очі
вцілілих сьогоднішніх ветеранів, а в серцях відлунює тривожне «головне, щоб це
більше не повторилося!», «Щоб не повторилося ніколи!».
В Добропільському районі до Міжнародного дня
визволення в’язнів фашистських концтаборів 11 квітня пройшли відповідні заходів. В загальноосвітніх навчальних закладах
району відбудуться виховні години: уроки мужності, уроки пам’яті, тематичні
лінійки на тему: «Жертви нацистського терору», пройшли зустрічі з колишніми в’язнями нацизму
та розповіді ветеранів війни, які зазнали поневірянь в концтаборах, відбулися екскурсії до шкільних музеїв
бойової та партизанської слави. Свої малюнки,
стінні газети, творчі роботи,
присвячені Міжнародному дню визволення в’язнів німецько-фашистських концтаборів, представляли учні шкіл на тематичних виставках. Для
старшокласників в школах проведені
«круглі столи» та конференції, бесіди-розповіді
на теми: «Інтернаціональне повстання в концтаборі Бухенвальд», «Табори смерті
на Україні». В бібліотеках
організовано тематичні книжково-ілюстровані виставки фотодокументів на тему:
«Нацистські табори смерті», тематичні полички, було проведено бібліотечні уроки на тему
«Подвигу жити вічно!», а також організовано перегляд документальних
фільмів-хронік про долю колишніх в’язнів нацизму. З нагоди Міжнародного дня визволення в’язнів
фашистських концтаборів представники районної влади відвідали жителів району, які пройшли
крізь пекло „фабрик смерті”. Нині в районі проживає четверо колишніх малолітніх
в’язнів концтаборів: В. Д. Шагай, В.В. Сімбратович, М.О. Капінос, О.В. Шамшур.
За дорученням в.о. голови райдержадміністрації Олександра Баранника цих мужніх
людей відвідали сільські голови, голови первинних ветеранських організацій.
Олександр Леонідович особисто відвідав
Василя Дмитровича Шагая, жителя с. Ганнівка. Вони поцікавилися
станом здоров’я літніх людей, умовами їх проживанн та проблемами, що наразі
турбують. Представники влади вручили кожному невеликі подарунки. У Міжнародний день визволення в’язнів фашистських
концтаборів давайте ж згадаємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських
катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах чи печах крематоріїв,
і тих, хто вижив усім смертям на зло…
