Спалювання соломи та стерні – злочин проти ґрунтів України!

В усіх регіонах України внаслідок катастрофічного зменшення обсягів виробництва та внесення органічних добрив щороку зменшується родючість ґрунтів та відбувається деградація земель. Традиційні ресурси органічної сировини недостатні для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин ґрунту.
Більшість господарств, які вдаються до спалювання соломи, виправдовуються тим, що заорювання стерні та соломи є трудомістким і, до того ж, дорогим агрозаходом. Спалювання – це акт безгосподарності і свідомого розтрачання корисної енергії, наданої природою.

Ученими встановлено, що під час спалювання післяжнивних решток зернових культур на чорноземах відбувається істотне зменшення кількості ґрунтових мікроорганізмів. Кількість азотобактерій зменшується у 300–700 разів, а мікроскопічних грибів – у 200–300 разів. Основне багатство ґрунту – гумус має при цьому тенденцію до зменшення і ґрунт втрачає родючість.
Спалювання соломи призводить до зниження потенційної родючості ґрунту і, відповідно, майбутньої врожайності сільськогосподарських культур. Крім того, спалювання соломи є потенційною небезпекою для сусідніх полів, де може виникнути пожежа, лісосмуг, лісів, степів і навіть бути загрозою для людського життя.
При спалюванні соломи та стерні повністю гине мікрофлора, яка формує найбільш родючий шар ґрунту (0,2–5 см поверхні). Після спалювання різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту.
Використання соломи ярих і озимих зернових культур та рослинних решток інших культур як органічних добрив є одним із вагомих і найдешевших резервів підвищення родючості ґрунтів, в результаті якого покривається дефіцит органічної речовини в ґрунті на 20–25 %.
За рахунок використання соломи та рослинних решток на кожний гектар в ґрунт повертається 15–20 кг азоту, 8–10 кг фосфору і 30–40 кг калію. Використовуючи 17–20 млн т соломи, як органічного добрива, можна щороку заощаджувати понад 100 тис т азоту, 70 тис т фосфору і 250 тис т калію.
Солома, рослини та рослинні рештки – це акумулятор живої сонячної енергії, фіксована в формі сполук вуглецю.

За матеріалами Демчишина А. М., директора Львівської філії ДУ «Держґрунтохорона».