Добропільська районна державна адміністрація забезпечує: Виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; Законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; Підготовку та виконання відповідних бюджетів; Звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; Взаємодію з органами місцевого самоврядування; Реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

четвер, 16 лютого 2017 р.

Мамине щастя

До Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Добропільського району відвідав Татаренко Степаниду Гілерівну, маму воїна-інтернаціоналіста Татаренка Володимира Миколайовича, які мешкають у с. Василівка Шилівської сільської ради.   В ці пам'ятні дні ми вклоняємося всім, хто служив в Афганістані, хто хоч і з пораненою душею повернувся з війни живим, і з вірою в краще майбутнє та працює сьогодні на благо Добропільщини.
Для Степаниди Гілерівни син - це велике щастя, осяяне сонцем його прекрасної родини,  дружини і 2-х синів. Одинадцять місяців служби в Афганістані відчувались у серці мами кожною клітинкою невимовних душевних мук, невтішних ночей, сліз. Пронизлива біль скувала тіло Степаниди Гілерівни, коли чоловік приніс на роботу конверт, а не листочок. Миттєво блиснула тоді надія… живий. Володя отримав важке поранення і лікувався у тодішній столиці 2 довгих роки, перенісши 6 операцій. Було все: зневіра, розчарування, небажання жити. Йому було лише 20 років. Поряд знаходились бойові друзі, які були в такому ж становищі та мама, яка їздила до нього кожні 2 тижні і змогла зігріти теплом сина та вселити надію. З роками вона доклала неймовірних зусиль для того, щоб Володя закінчив університет, створив сім’ю, і отримав величезну радість життя.
Побіліли мамині скроні, болять натруджені руки і ноги, але вона продовжує молитися за свою дитину, за родину, за щасливе майбутнє і обличчя торкає радісна материнська посмішка.
28 років тому закінчилася десятилітня афганська війна, В людській пам’яті вона буде жити довго, тому що її історія написана кров’ю солдат і сльозами жінок і матерів. Летять, відлітають у вічність роки, і скільки б їх не минуло, у нашій історії навіки залишаться імена героїв-земляків.


Шукати в на сайті